Управа Всеукраїнського товариства "Гуцульщина" з глибоким сумом сповіщає про те ,що помер Петро Петрович Ерстенюк - керівник знаменитого народного оркестру гуцульських інструментів Рахівського РБК.
Заслужений працівник культури України Петро Ерстенюк народився 15 лютого 1940 року у Рахові в сім’ї лісоруба. Його творча доля нерозривно пов’язана зі знаменитим Рахівським оркестром гуцульських народних інструментів районного будинку культури. Колектив засновано у 1956 році, першим художнім керівником оркестру став Юрій Ерстенюк, два його брати – Василь і Петро – стали солістами.
У 1986 році Петро Ерстенюк очолив колектив і тридцять один рік проводив репетиції, готував музикантів до важливих концертів. А їх – сотні, якщо не тисячі! Чехія, Словаччина, Румунія, Угорщина, Польща, Росія – всюди рахівських музик зустрічали оваціями і бурхливим оплесками. Колектив здобув високе звання народного, став лауреатом багатьох фестивалів і конкурсів. Оркестр традиційно виступає на святах «Гуцульська вишивка», Гуцульська бриндзя», «Квасівські ліжники», «Гуцульський бануш» і на міжнародних гуцульських фестивалях. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким покійного.
На Рахівщині у першу неділю вересня вже традиційно відбувся смачний фестиваль сироварів та полонинників – ,,Гуцульська бриндзя”.
Національна кухня, невід’ємна частина культури будь-якого народу. Вона формується століттями під впливом характеру місцевості та умов проживання. Вважається, що горяни живуть довше не лише за рахунок сприятливих екологічних умов, а й більш здорового харчування натуральними продуктами, якими є смачні – сир, вурда, бриндзя. Тому, можна вважати, що фестиваль-ярмарок ,,Гуцульська бриндзя” присвячений не тільки молочному продукту – бринзі, а й здоровому способу життя. Бо той хто їсть бриндзю – обов’язково буде здоровим!
Вітання учасникам фествалю від голови Закарпатської ОДА
В Ясінях під звуки трембіт урочисто відкрився 2-й Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс мистецтв "Гуцульська родина-2017". На вершині гори відкрито туристичний памятний знак "Ясіня-Серце Карпат".
В ужгородському видавництві «TIMPANI» за кошти держбюджету підготовлена до виходу в світ книга закарпатського художника-графіка, книжково-газетного дизайнера Миколи Дем’яна «Митецьз гуцульського Парижа». На стрічу з читачем вона забарилася рівно на чотири роки. Спочатку її тираж мав складати 500, відтак 300, нині ж виділена сума, зважаючи на економічну скруту, дозволяє видрукувати тільки сто примірників. Вочевидь замала кількість для видання, яке детально розповідає про майже 40-літній мистецький ужинок нашого талановитого земляка. У книжці, яка вийде в твердій палітурці, на 280 сторінках формату 60х90/16 та 16-сторінковій кольоровій вкладці подано аналітичне дослідження творчої діяльності М.Дем’яна авторства заслуженого художника України, доцента кафедри дизайну Закарпатської академії мистецтв Надії Пономаренко, розповіді про нього відомих письменників, журналістів, колег по ремеслу, есе-спомин Миколи Дем’яна про рідне село Богдан на закарпатській Гуцульщині. Знаковість новинки не викликає жодного сумніву: це перше видання-аналіз дизайнерського книжкового мистецтва на Закарпатті.
Книга містить понад 1000 фотозображень, репродукції понад 250 оформлених М. Дем’яном видань, перелік усіх творчих робіт з описом дизайну, 150 авторських художніх ілюстрацій. До слова, художнє оформлення, внутрішній дизайн, художньо-технічне редагування та комп’ютерна верстка «Митця з гуцульського Парижа» — теж справа рук самого Миколи Дем’яна.
Автор присвячує книгу своїй альма-матер — кафедрі Графічного дизайну і мистецтва книги Української академії друкарства у Львові (з нагоди її 100-літнього ювілею).
Книжковому і газетному дизайну художник-графік Микола Дем’ян віддав більше 30 років. Майже 250 видань загальним накладом понад 1,75 мільйона примірників пішли до читачів з художнім оформленням та оригінальними ілюстраціями одного з успішних закарпатських фахівців книжкового і газетного дизайну. Митець — наш земляк, бо його родинне гніздо причаїлось у мальовничому Богдані на Рахівській Гуцульщині.
Колеги і друзі Миколи Дем’яна попри його уроджену скромність та абсолютний імунітет до честолюбного піару роками вмовляли художника вихлюпнути громадськості бодай найцікавіше з багатющого творчого доробку. З легкої руки журналістів народилася назва книги, до якої залишалось учинити «зовсім дріб’язок» — упорядкувати художні роботи та пов’язати інформаційними коментарями. Давати поради завжди легше, ніж робити самому. Але неговіркий, пунктуальний трудоголік Микола Дем’ян впорався успішно. Сталося так, як напророчив творчий побратим і земляк поет Василь Кухта: «Не той моцний, хто б’є, а той, хто відержит!..»
Микола Дем’ян «відержив». Тому йому великий респект з нагоди уродин, які він відзначає саме сьогодні.
