Містечко Рахів – один з центрів того, що прийнято називати Гуцульщиною. До речі, саме в районі Рахова знаходиться центр Європи. А навколишні краєвиди варті того, щоб проїхати 80 км, що розділяють дві гуцульські столиці.
Рахів знаходиться у східній частині Закарпатської області, недалеко від українсько-румунського кордону. Як і всі містечка Закарпаття, Рахів має досить бурхливу історію. Сама назва міста пішла від слова «рахувати». Наразі, це найпопулярніша версія серед вчених. А от хто і що тут рахував, науці невідомо. Можливо, це були купці з Трансільванії, що перераховували тут прибутки. А можливо, татари тут рахували бранців, захоплених під час набігів. А ще тут досить успішно працювали опришки Олекси Довбуша. Звичайно, що після «експропріації в експропріаторів», народні месники перераховували вилучені майно та кошти. В будь-якому випадку, тут постало місто, яке стало одним з економічних центрів східного Закарпаття. Тут досить жваво селилися угорці, яких і сьогодні в Рахові вистачає. Серед всього населення міста, їх 11%. І саме місто вони кличуть на угорський лад – Rahó.
Цього року Закарпаття відзначає одну з важливих історичних дат – 100-ліття першого українського державного утворення – Гуцульської республіки.
Вона проіснувала близько півроку, охоплювала територію в тисячу квадратних кілометрів та близько 20 тисяч населення. Центром було Ясіня. Символом – синьо-жовтий прапор. З ініціативи письменника Олександра Гавроша та Фонду розвитку молодіжних рухів «Вперед» було проведено творчий конкурс до 100-річчя Гуцульської республіки
12 лютого в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка журі у складі доктора історичних наук Сергія Федаки, редактора гуцульського журналу «Ґражда» Олександра Масляника, мистецтвознавиці Лесі Поліхи, керівника Фонду розвитку молодіжних рухів «Вперед» Михайла Дідича, письменника Олександра Гавроша оголосило переможціву двох номінаціях. .
У номінації «Художній твір» перше місце посіла Софія Ничкало за новелу «Незнайомець», ІІ місце - Катерина Бойко за оповідання «Шляхами широкими», ІІІ місце - Леся Родіна за есей «Листи з Канади».
У конкурсі плакатів І місце зайняла Дарина Задорожня за роботу «Танок», ІІ місце - Емілія Сливчук, ІІІ місце - Влада Джанда.
Єпископ Православної церкви України Віктор Бедь, який відзначив необхідність проведення подібних конкурсів, аби по-новому подивитися на вагомі історичні події нашого краю, оголосив, що Карпатський університет імені Августина Волошина також хоче відзначити роботи учасників конкурсу – Анастасії Ісак та Дарини Задорожньої.
Керівник Фонду розвитку молодіжних рухів «Вперед», учасник АТО Михайло Дідич, який вручив переможцям премії, повідомив, що подібний конкурс буде проведено і до 80-річчя Карпатської України.
Своїми думками про Гуцульську республіку та роботи конкурсантів поділилися всі члени журі, учасники конкурсу, доктор історичних наук Роман Офіцинський та кандидат мистецтвознавства Іван Небесник-молодший.
Окрім того, на вечорі було презентовано працю керівника оборони Карпатської України Михайла Колодзінського «Українська воєнна доктрина».
У неділю, 13 січня, у смт. Ясіня на Рахівщині, відбулися урочисті заходи з нагоди 100-річчя утворення Гуцульської Республіки. У центрі селища на площі імені Героїв Гуцульської Республіки, біля пам’ятника її Президенту Степану Клочураку, відбулося велелюдне Віче. Для участі у заході прибули керівники Закарпатської області, Рахівського району, Управи Всеукраїнського товариства «Гуцульщина, представники гуцульських товариств із різних куточків України та сусідньої Румунії.
