• Арка́н - старовинний гуцульський чоловічий танець. Характерне ритмічне чергування — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому.
  • Гуцу́льщина — український етнокультурний регіон, край українських верховинців — гуцулів, розташований у Західній Україні.
  • Народний духовий мундштуковий (дульцевий) музичний інструмент, рід дерев'яної труби без вентилів і клапанів, інколи обгорнутої березовою корою. Довжина до 3 м, діаметр 30 мм, збільшується у розтрубі; у вузький кінець трембіти вставляється дерев'яний, роговий або металевий мундштук (дульце, пищик). Висота звукового ряду трембіти залежить від її величини. Мелодію виконують переважно у верхньому регістрі. Трембіта поширена у східній частині Українських Карпат, зокрема на Гуцульщині.
  • Пи́санка — яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників.
  • Субетнос українців, нащадки найстародавнішого племені літописних уличів[1], що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області). Територія Гуцульщини в Україні — 6,5 тис. км². На півночі Румунії — мармароські та південно-буковинські гуцули. Гуцули чи не єдина група українського етносу для якої вівчарство завжди було провідною галуззю господарства.

У серії  «Гуцульський світ» побачили світ «Жьиб’ївські новелі» авторства неперевершеного Онуфрія Манчука (Львів, Растр-7, 2020, 116 с.).

 «Гуцульський світ» – таку назву отримала нова видавнича серія, що її започаткували Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» та Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського. До проекту фінансово долучилися гуцули громадської  організації  «Верховинсько-Київський клуб «Швейково».

У найближчих  планах - видати у серії  «Гуцульський світ» нові й перевидати призабуті скарби з великої гуцульської робітні.

Як зазначили автори проекту - голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро СТЕФЛЮК і генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського  Ярослава ТКАЧУК, вершинними є твори письменників, які народились і проживали на Гуцульщині й у 30-40-х роках минулого століття започаткували традицію творення художніх текстів гуцульським діалектом, сміливо імплементувавши його в мову власних творів. Маємо на гадці найперш Петра Шекерика-Дониківа та Онуфрія Манчука. Для них гуцульський діалект властиво став літературною мовою. І персонажі, й автори художнім мовленням відтворили найтонші нюанси гуцульського говору.

Онуфрій Манчук усі відведені йому Всевишнім земні роки жив і дихав Гуцулією. Чи широко відоме це ім’я сучасному читачеві? Ні. Тоталітарна радянська система викреслила це прізвище з усіх довідників. Тільки в новітні часи воскреслої незалежної України цей гуцул з неабияким літературним хистом і світлом українського духу став відомим широкому загалу.

Високі й сліпучі узверхи додавали йому сили та відваги. У Першу світову добровільно зголосився стати на захист рідного краю, служив в армії Головного отамана війська УНР Симона Петлюри, воював у батальйоні Українських Січових стрільців, брав участь у бою на горі Маківці. У вересні 1939-го вітав Червону армію з національним синьо-жовтим прапором. А як інакше зустрічати братів-східняків з великої України? Нова влада не забула того патріотичного пориву Онуфрія Манчука. Весною 1941 року енкаведисти забрали його з хати, катували у жьиб’ївській тюрмі і, втікаючи від німців, убили в гурті невинних гуцулів. Уся родина січовика Онуфрія Манчука була поскрибована: син, два молодші брати і зять загинули в рядах УПА.

«Жьиб’ївські новелі» Онуфрія Манчука – унікальна книга з життя Гуцульщини. Автор досконало володіє гуцульською говіркою, яка має багато відтінків і нюансів, з найбільшою виразністю скористався фонетичними відмінностями діалекту.

Вслухайтеся в неперевершений гуцульський гумор Онуфрія Манчука:

 

– Юрочьку любий та солодкий, єк минi скучьно без тебе було. Й говорит, тай говорит у один гайташ минути не стане. Адi, так єк адвокат у судi. Ати, мой, став єc видразу, єк пень, дурний. Шото має бути?

– Скучьно, – каже, – ї було без тебе? Аби по такiй правдi дихала! Видиш, шо бреше, але шо то є – мiркуєш. Iгi, мой! Знаєш, шо тут єкiс пiнта тобi теше, але єкi? Дурний єс, єк сак. Аж видтак, далi-нi-далi, уна тобі си приповiст. Шо купила собi новий кожух, фустку й ше когутки злотнi.

 

Збірка «Жьиб’ївські новелі»  Онуфрія Манчука повинна бути в кожній гуцульській хаті!

 

 

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 20 | Додав: Tall_Admin | Дата: 12.08.2020

 28 липня 2020 року у м. Косів   голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк провів засідання Управи товариства в якому взяли участь голови районних та міських  Товариств, начальники відділів культури, представники засобів інформації регіону Гуцульщина, керівники Косівської районної ради та райдержадміністрації Павло Ванджурак та Петро Іванишин.

Переглядів: 33 | Додав: Tall_Admin | Дата: 30.07.2020

 20 липня минуло тридцять років як відійшов у вічність Сергій Параджанов, український та вірменський кінорежисер, один з представників українського поетичного кіно, який створив відомий на весь світ кіношедевр «Тіні забутих предків» за однойменною повістю Михайла Коцюбинського.

З цієї нагоди на фасаді хати-музею «Тіні забутих предків» встановлено та освячено пам’ятну дошку всесвітньо відомому кінорежисеру, яку освятили священники отці Іван Рибарук та Ігор Рибенчук.

Голова  Всеукраїнського товариства Гуцульщина привітав працівників і гостей музею та наголосив, що кінофільм Тіні забутих предків  найкраще представив Гуцульску культуру і побут в Україні та за кордоном.  Кінорежисер Юрій Ільєнко та актор Іван Миколайчук  відкрили   найкращі риси та характер життя гуцулів, їх духовності і віри  в складних житєвих ситуаціях. 

Колективу музею вручено Подяку Всеукраїнського товариства Гуцульщина - за збереження та примноження. автентичної Гуцульської культури.  В заході взяли участь та виступили  Іван Шкіндюк- голова Верховинської районної ради та Оксана Чубатько- заступниця Верховинського селищного голови.

 

Переглядів: 27 | Додав: Tall_Admin | Дата: 21.07.2020

Управа Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» вітає жителів краю з прийняттям Верховною Радою України 17.07.2020 року Постанови № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», якою передбачено збереження на більшості території Гуцульщини існуючого адміністративно-територіального устрою. Зокрема утворення Верховинського, Вижницького, Косівського, Надвірнянського та Рахівського районів. Такий підхід забезпечить подальший комплексний розвиток підвідомчих територій, збереження автентичної та популяризації сучасної гуцульської культури, сприятиме поліпшенню умов життя горян.

Висловлюємо щиру подяку Народним депутатам України, керівникам органів місцевого самоврядування, депутатам обласних, районних, міських, селищних та сільських рад, головам районних та міських товариств «Гуцульщина», громадським організаціям та всім небайдужим активістам за наполегливу працю по відстоюванню інтересів жителів гірського краю.

 Віримо, що Гуцульські райони житимуть - і люди господарюватимуть на своїй Богом обдарованій Українській землі.

 

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 32 | Додав: Tall_Admin | Дата: 17.07.2020

Дячук Михайло Дмитрович - заслужений лікар України,  тривалий період  очолював Путильську Центральну  районну лікарню, був депутатом п’яти скликань Путильської районної ради, брав активну участь у роботі Товариства Гуцульщина.

 Управа Всеукраїнського Товариства «Гуцульщина» глибоко сумує з приводу непоправної втрати та висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного.

Категорія: Новини Буковинської Гуцульщини | Переглядів: 34 | Додав: Tall_Admin | Дата: 07.07.2020

 22 травня святкує 60-літній ювілей заслужена майстриня народної творчості Марія Миколаївна Стефак із Рунгурів Коломийського р-ну, яка прославилася на увесь світ виробами свого ткацького верстата: унікальними вишиванками, барвистими рушниками, крайками і запасками, які з гордістю носять українці як у рідному краї, так і в  різних країнах світу, куди їх закинула доля.  Чимало молодих пар пішли під вінець у вишитих строях Марії Стефак. Вона ткала рушники для учасників Національного заслуженого академічного ансамблю ім.Г.Верьовки, костюми для солістів ансамблю "Гопак", для багатьох відомих співаків. Виткана  сорочка за мотивами борщівської вишивки на виставці в Києві була визнана найкращим твором 2010 року, а про тематичні рушники Марії Стефак, виткані за мотивами українських пісень та колядок, знято не один сюжет на Івано-Франківському, Чернівецькому та Київському телебаченні, бо це справді "нове слово" у народному прикладному мистецтві, коли кожен  узір на полотні передає рядки пісенного твору. Таким є авторський винахід Марії Стефак, недаремно її прийняли до Національної спілки народних майстрів України ще в 1995 році, а в 2009 удостоїли звання заслуженого майстра народної творчості.

далі ...

Категорія: Новини Галицької Гуцульщини | Переглядів: 92 | Додав: Tall_Admin | Дата: 21.05.2020

У Львові друкують перший тираж книги «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість» авторства знаної не лишень у Косові письменниці, етнологині і редакторки Аделі Григорук.
252 сторінки, майже 200 фото і стільки ж персоналій – такі, так би мовити, параметри цього ошатного видання. Однак головне у книзі – зміст, наративи і візії, заглиблення у незмірний Гуцульський Світ. Його, цей Світ, авторка знає чи не достеменно: фахово подає ґрунтовний матеріал про багатовіковий досвід і традиції культури українського населення Східних Карпат – гуцулів, які відзначаються яскравою етнографічною самобутністю, своєрідним комплексом ментальних рис і оригінальним типом національного світобачення, що знайшло своє відображення в гуцульському фольклорі та обрядовості.
Як зазначив редактор і видавець книги Олександр Масляник, читач отримає унікальну можливість систематичного пізнання Гуцульського світу для наповнення духовного життя яскравими національними рисами, творення модерного мистецтва і культури зі збереженням народних скарбів.
Книга адресована усім тим, хто цікавиться гуцульською народною культурою, стане у пригоді учням загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв, гімназій, студентам гуманітарних спеціальностей ВНЗ, учителям, керівникам гуртків, педагогам-організаторам, викладачам.
Незабаром книгу можна буде придбати через громадських озповсюджувачів і у районних товариствах «Гуцульщина».
Маємо надію, що частину тиражу буде закуплено для бібліотек гуцульських районів.
Олена ДЗЮБА
Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 57 | Додав: Tall_Admin | Дата: 07.05.2020

1 2 3 ... 89 90 »