• Арка́н - старовинний гуцульський чоловічий танець. Характерне ритмічне чергування — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому.
  • Гуцу́льщина — український етнокультурний регіон, край українських верховинців — гуцулів, розташований у Західній Україні.
  • Народний духовий мундштуковий (дульцевий) музичний інструмент, рід дерев'яної труби без вентилів і клапанів, інколи обгорнутої березовою корою. Довжина до 3 м, діаметр 30 мм, збільшується у розтрубі; у вузький кінець трембіти вставляється дерев'яний, роговий або металевий мундштук (дульце, пищик). Висота звукового ряду трембіти залежить від її величини. Мелодію виконують переважно у верхньому регістрі. Трембіта поширена у східній частині Українських Карпат, зокрема на Гуцульщині.
  • Пи́санка — яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників.
  • Субетнос українців, нащадки найстародавнішого племені літописних уличів[1], що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області). Територія Гуцульщини в Україні — 6,5 тис. км². На півночі Румунії — мармароські та південно-буковинські гуцули. Гуцули чи не єдина група українського етносу для якої вівчарство завжди було провідною галуззю господарства.
Не стало Ольги Юріївни СТЕФЛЮК – вірної подруги, соратниці і дружини нашого всегуцульського ватага Дмитра Стефлюка.
Шановний пане Дмитре, дорогий друже-товаришу й побратиме, – ми усі сумуємо разом з Тобою, Ти не сам в своєму горі.
Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевну біль від втрати рідної людини…
Як послідовники Христа ми йдемо Його шляхом – шляхом поневірянь і страждань. Але ми йдемо не одні, з нами рідні і близькі люди.
Горе родини Стефлюків настільки велике, що його не перестрибнути, під ним не проповзти, його не оминути. Крізь нього доведеться пройти. А для цього потрібно знайти двері, які ведуть через горе. Ці двері – уся Гуцульщина, яку так любила бл.п. Ольга і якій так вірно служите Ви, дорогий Дмитре!
Поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами, підтримуємо Вас у годину скорботи.
Нині з Вами уся Гуцульщина, усі районні товариства, управа Всеукраїнського товариства, брати-гуцули і сестри-гуцулки.
Переглядів: 22 | Додав: Tall_Admin | Дата: 05.01.2021

 

 

Управа Всеукраїнського товариства “Гуцульщина”  вітає із Новим 2021  роком  та Різдвяними святами жителів  Гуцульщини , наших побратимів та приятелів в Україні та закордоном .

Бажаємо міцного здоров’я , добробуту  і Божої благодаті.

Прийдешній  рік хай буде світлим , щасливим і мирним , а Різдво христове  наповнить  серця любов’ю, надією і вірою

 

 

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 15 | Додав: Tall_Admin | Дата: 31.12.2020

        

 Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського завжди відгукується на важливі події у житті громади Гуцульщини. Цього року Музей приєднався до святкування 30-річчя створення Всеукраїнського товариства «Гуцульщини».

  Голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк інформував присутніх  про діяльність  Товариства в Україні та за кордоном, а також висловив щиру вдячність майстрам образотворчого мистецтва за їх працю по збереженню та популяризації  автентичної  Гуцульської культури.

 

 

 

 Щирі привітання прозвучали на зустрічі у Музеї від представників влади - голови Коломийської районної держадміністрації Л.Глушкова, голови Верховиської районної ради Юрія Філипчука, заступника голови коломийської Міської ради В.Мельничука, начальника управління культури Коломиї У.Мандрусяк, генерального директора НМНМГП імені Й. Кобринського  й голови коломийського осередку товариства  «Гуцульщини» Я. Ткачук, завідувачки відділу Музею К.Каркадим.

далі ...

Переглядів: 25 | Додав: Tall_Admin | Дата: 21.12.2020

КНИГА ПРО ОБРЯДОВИЙ ФОЛЬКЛОР ГУЦУЛІВ

(Григорук Аделя. Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість. — Львів: Растр-7, 2020. — 252с., іл.)

         Українська усна народна творчість та пов’язана з нею обрядовість неповторно та всебічно відображають світогляд нашого народу. Пройшовши тривалий шлях розвитку і набувши високохудожньої форми, фольклор достатньо повно репрезентує національну ментальність українців, що підтверджують фундаментальні дослідження з цієї проблеми.

         Український фольклор оригінальний тим, що він позначений яскравими етнографічними особливостями географічних регіонів держави — Бойківщини, Полісся, Покуття, Слобожанщини, Поділля, Гуцульщини, адже зумовлений побутом, укладом життя, природними умовами, економікою та історично сформованими традиціями цих місцевостей.

         Фольклор та обрядовість жителів Карпат, що є вагомою компонентою української народної творчості, гармонійно вписується в загальнонаціональну традицію. Вивченню цього феномену й присвячена книга Аделі Григорук «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість».

      

Переглядів: 15 | Додав: Tall_Admin | Дата: 01.12.2020

  

       В честь цього ювілею, 14 лютого 2020 року, в селищі Верховина відбувся «Круглий стіл», під час  якого проаналізовано діяльність Товариства за 30-річний період та окреслено основні завдання на майбутнє.

       Урочисті заходи, з нагоди цієї події, відбулись в районних та міських організаціях Товариства в Україні, за участю представників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

       Згідно рішення Управи Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», спільно з керівництвом музеїв вирішено організувати тематичні Виставки, присвячені діяльності Товариства. Зокрема, починаючи із 1 грудня 2020 року, буде відкрито окремі тематичні Виставки у трьох музеях Прикарпаття.

І.  Історико-краєзнавчому музеї «Гуцульщина», в селищі Верховина.

ІІ. Національному музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського (м. Коломия).

ІІІ.  Музей-садиба родини Шухевичів в  селі Тишківці, Городенківського району. (Володимир Шухевич видатний дослідник Гуцульщини).

        Запрошуємо всіх бажаючих, у зручний для вас час, відвідати тематичні Виставки, присячені 30 річному ювілею Товариства «Гуцульщина» в Україні, ближче ознайомитись з етносоціальною історією Гуцульського краю, самобутньою етнографічною культурою і побутом гуцулів Українських Карпат.

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 14 | Додав: Tall_Admin | Дата: 27.11.2020

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 13 | Додав: Tall_Admin | Дата: 26.11.2020

У серії  «Гуцульський світ» побачили світ «Жьиб’ївські новелі» авторства неперевершеного Онуфрія Манчука (Львів, Растр-7, 2020, 116 с.).

 «Гуцульський світ» – таку назву отримала нова видавнича серія, що її започаткували Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» та Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського. До проекту фінансово долучилися гуцули громадської  організації  «Верховинсько-Київський клуб «Швейково».

У найближчих  планах - видати у серії  «Гуцульський світ» нові й перевидати призабуті скарби з великої гуцульської робітні.

Як зазначили автори проекту - голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро СТЕФЛЮК і генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського  Ярослава ТКАЧУК, вершинними є твори письменників, які народились і проживали на Гуцульщині й у 30-40-х роках минулого століття започаткували традицію творення художніх текстів гуцульським діалектом, сміливо імплементувавши його в мову власних творів. Маємо на гадці найперш Петра Шекерика-Дониківа та Онуфрія Манчука. Для них гуцульський діалект властиво став літературною мовою. І персонажі, й автори художнім мовленням відтворили найтонші нюанси гуцульського говору.

Онуфрій Манчук усі відведені йому Всевишнім земні роки жив і дихав Гуцулією. Чи широко відоме це ім’я сучасному читачеві? Ні. Тоталітарна радянська система викреслила це прізвище з усіх довідників. Тільки в новітні часи воскреслої незалежної України цей гуцул з неабияким літературним хистом і світлом українського духу став відомим широкому загалу.

Високі й сліпучі узверхи додавали йому сили та відваги. У Першу світову добровільно зголосився стати на захист рідного краю, служив в армії Головного отамана війська УНР Симона Петлюри, воював у батальйоні Українських Січових стрільців, брав участь у бою на горі Маківці. У вересні 1939-го вітав Червону армію з національним синьо-жовтим прапором. А як інакше зустрічати братів-східняків з великої України? Нова влада не забула того патріотичного пориву Онуфрія Манчука. Весною 1941 року енкаведисти забрали його з хати, катували у жьиб’ївській тюрмі і, втікаючи від німців, убили в гурті невинних гуцулів. Уся родина січовика Онуфрія Манчука була поскрибована: син, два молодші брати і зять загинули в рядах УПА.

«Жьиб’ївські новелі» Онуфрія Манчука – унікальна книга з життя Гуцульщини. Автор досконало володіє гуцульською говіркою, яка має багато відтінків і нюансів, з найбільшою виразністю скористався фонетичними відмінностями діалекту.

Вслухайтеся в неперевершений гуцульський гумор Онуфрія Манчука:

 

– Юрочьку любий та солодкий, єк минi скучьно без тебе було. Й говорит, тай говорит у один гайташ минути не стане. Адi, так єк адвокат у судi. Ати, мой, став єc видразу, єк пень, дурний. Шото має бути?

– Скучьно, – каже, – ї було без тебе? Аби по такiй правдi дихала! Видиш, шо бреше, але шо то є – мiркуєш. Iгi, мой! Знаєш, шо тут єкiс пiнта тобi теше, але єкi? Дурний єс, єк сак. Аж видтак, далi-нi-далi, уна тобі си приповiст. Шо купила собi новий кожух, фустку й ше когутки злотнi.

 

Збірка «Жьиб’ївські новелі»  Онуфрія Манчука повинна бути в кожній гуцульській хаті!

 

 

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 42 | Додав: Tall_Admin | Дата: 12.08.2020

1 2 3 ... 90 91 »