З 29 вересня фільм режисера Остапа Костюка «Жива ватра», знятий за підтримки Держкіно України, виходить у широкий прокат.

Це мистецький документальний фільм про життя вівчарів українських Карпат та долю традиційного ремесла на тлі сучасних змін, який став підсумком 10-річного дослідження режисером гуцульської культури.

«Це фільм про людське покликання. Про щоденну працю, без вихідних і права на слабкість. Про гармонійний світ, який ми втратили, прагнучи комфорту, і дитинство, яке ми залишаємо, начепивши на себе ролі дорослих...», - описує тему фільму режисер Остап Костюк.

Фільм об’їхав понад 20 кінофестивалів світу, отримав ряд престижних відзнак, зокрема спеціальний приз журі на Міжнародному фестивалі документального кіно Hot Docs – найбільшому північноамериканському форумі неігрового кіно.

Українська прем'єра стрічки відбулася у рамках Міжнародного кінофестивалю «Молодість». Спеціальний показ пройшов на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.

За матеріалами прес-служби Держкіно.

            Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,

Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,

Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний

27 серпня Верховинщина, разом із усією Україною відзначила 160-ту річницю  з дня народження Івана Яковича Франка, людини, яка своїм живим сяйвом світить і гріє крізь століття…

Великий Каменяр, Український Мойсей, Вічний революціонер, Велетень думки і праці. Його твори – в кожній хрестоматії. Його портрет – на 20 гривневій купюрі. Його іменем названі вулиці й площі, університети й театри, міста і села, навіть  наша область  - Івано-Франківська!

далі >

Дмитро Стефлюк: З усіх субетнічних груп в Україні гуцули чи не найкраще зберегли свою автентичність

- Дмитре Петровичу, коли ви стали до керма «Гуцульщини», то, мабуть, плекали певні задуми щодо діяльності товариства.
— Мої задуми не виникли з моменту обрання мене на цю посаду. Вони й не відрізнялися від планів правління товариства, до якого я входив і доти, котрі ми давно виношували. і вони мовби сфокусовані в головному нашому завданні, — на постійному розширенні мережі філій «Гуцульщини». Власне, й так за чверть з гаком століття з невеличкої організації у самій Верховині, яку очолив тодішній редактор газети «Верховинські вісті» світлої пам’яті Дмитро Ватаманюк, перший і незмінний упродовж 25 років керівник «Гуцульщини», товариство значно розрослося. Скрізь, де проживають гуцули, а це не лише Косівщина та частини Коломийщини і Надвірнянщини з Яремчанською зоною, а й Рахівський та Путильський і Вижницький райони відповідно на Закарпатті й Буковині, виникли свої структури «Гуцульщини».

читати далі >

Міжнародний гуцульський фестиваль – це фольклорно-етнографічний захід, який проходить щорічно в одному з міст Гуцульщини. Вперше гостей зустрічала Верховина у 1991 році. Гуцульский фестиваль існує з часів української незалежності.

Наприкінці минулого тижня в Рахівській районній державній адміністрації під керівництвом голови РДА Павла Басараби, відбулась нарада стосовно організації та проведення ХХІІІ Міжнародного гуцульського фестивалю, на яку було запрошено представників державних адміністрацій гуцульських районів і районних товариств ,,Гуцульщини”.

читати далі >