Мабуть, кожному, хто хоч раз побував у Карпатах, доводилося куштувати традиційні гуцульські страви. Ну, а той, хто ще не пробував, матиме тепер можливість сам приготувати гуцульські смаколики.

У видавництві «Тиса» побачила світ книжка кулінарних рецептів знаного косівського редактора і краєзнавця Петра Гавуки та львівської журналістки і краєзнавця Олени Масляник «Гуцульська кухня». Це повноколірне 128-сторінкове видання пропонує рецепти найпопулярніших гуцульських народних страв, які пройшли «випробування» віками. У них поєднані особливості традиційної карпатської кухні, а також кухонь народів, які є сусідами гуцулів, зокрема, румунів, словаків, угорців та ін., та сучасної української кухні.

Книжка кулінарних рецептів знаного косівського редактора і краєзнавця Петра Гавуки та львівської журналістки і краєзнавця Олени Масляник «Гуцульська кухня»
 

Як зазначають у передмові автори, у всі часи й у всіх народів страви національної кухні вбирають у себе дух і характер народу, який їх створив, відбивають стиль його життя. У цьому можна переконатися, коли приїхати в Карпати – гори прості у своїй величі, суворі й щедрі водночас, як і люди, які живуть тут. Гуцули – народ глибоко віруючий, роботящий, гостинний. Бог наділив їх мистецьким даром, ґаздівським, а також навиками смачного куховарства. Тож не дивно, що гуцульська національна кухня відома далеко поза Україною.

далі ...

Український фільм «Тіні забутих предків» увійшов у двадцятку найкращих картин світу всіх країн і народів

Кадр з фільму «Тіні забутих предків»

Знаменитий художній фільм «Тіні забутих предків» – це екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського, що принесла головному режисеру Сергію Параджанову світову славу й визнання. Кінострічка отримала 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

«Тіні забутих предків» знімали у Карпатах, в Івано-Франківській області. Живими декораціями стали справжні гуцульські хати та околиці села Криворівня Верховинського району. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою поетичну притчу про кохання гуцульських Ромео і Джульєти. Головні ролі неперевершено зіграли актори Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова.

далі ...

     29 жовтня в читальній залі центральної районної бібліотеки відбулася презентація двохтомного видання вибраних творів Михайла Ломацького, підготовленого та виданого у видавництві часопису “Грегіт” до 130-річчя від дня народження великого знавця та дослідника гуцульського краю. На захід завітали відомі краєзнавці та історики Надвірнянщини, користувачі бібліотеки, бібліотекарі. Презентував видання Олег Семенишин – закоханий у рідну Гуцульщину й водночас талановитий редактор-упорядник, який є душею часопису. Він сколесував наші краї у пошуках цікавих людей, історій, фотосюжетів, матеріалів щодо досліджень історії Гуцульщини, її прадавнини. Олег Семенишин детально розповів присутнім про особистість та творчість Михайла Ломацького, твори якого виходили друком в Мюнхені, Парижі, Лондоні, Нью-Йорку, але не видавалися в Україні – перша в Україні книга Михайла Ломацького – «Заворожений світ» від видавництва “Тиса”, яку видано в 2014 році.
     Хто він, Михайло Ломацький? Це ім’я майже невідоме широкому загалу, знають його хіба що у вузькому колі гуцулознавців й літературних критиків. Отож, знайомтесь: український письменник, етнограф, фольклорист, публіцист, культурно-громадський діяч і педагог Михайло Ломацький народився 22 листопада 1886 року в с. Суходіл (нині — Гусятинського району) Тернопільської області. М. Ломацький родом з того ж містечка, що й ватажок гайдамаків Северин Наливайко. Уперше молодий Михайло Ломацький відвідав наш край далекого 1916 року – відтоді закохався в чарівну природу й добрих людей, і став збирати та записувати старовинні гуцульські легенди, притчі. Допомагав Гнатові Хоткевичу і Михайлові Коцюбинському збирати матеріали для їх повістей на гуцульську тематику. Незабутні враження від Гуцульщини М. Ломацький згодом описав у своєму знаменитому «Опришківському гнізді”.
     М.Ломацький був активним членом товариства “Гуцульщина”, чимало сил і часу віддав дослідженню та художньо-документальному відтворенню минувшини гуцульського краю в своїх творах.
     Великий син Поділля Михайло Ломацький став великим сином Гуцулії, пише про нею з теплом і любов’ю: “Тут, у гуцульських горах, як ніде інде, можна почути гомін віків і зачерпнути силу й віру в майбутнє, тут, у зелено-срібних водах озер і рік, можна скупати й очистити не лише тіло, але й душу, та карпатським сонцем зігріти її, а, вийшовши на верх Говерли, побачити Бога й почути Його добротливий і ласкавий голос”… Відірваний обставинами від зеленого Бескиду у розпачі писав: «Покинувши гори, взяв із собою тугу за ними і ношу її у своїм серці по сьогодні».
     Двохтомне видання вибраних творів Михайла Ломацького, виданих видавництвом часопису “Грегіт”, поповнить книгозбірню поціновувачів старовіччини і ляже на читальний стіл кожного краєзнавця поруч з іншими знаковими книгами. Літературні критики слушно вважають, що твори М. Ломацького «написані кров’ю і серцем». Редактор часопису “Грегіт” Олег Семенишин поділився планами видати ще й третій том творів М. Ломацького, адже зібрано багато матеріалу про його громадську діяльність та публіцистику.
     Завершилася презентація коломийкою під мелодійний супровід сопілки у виконанні фотомитця Романа Глодана та щирим побажанням, щоб не згасла свічка пам”яті про великого співця Гуцулії Михайла Ломацького.