Головна » Новини Гуцульщини

Як в Рахові проходить Міжнародний гуцульський фестиваль3-го вересня, в Рахові відбувся  XXIII Міжнародний гуцульський фестиваль. Розпочалося свято урочистою ходою містом до основної сцени фесту – амфітеатру "Буркут".

Фестивальна колона була сформована із районів гуцульських регіонів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.  Від Верховинського району колону очолили: голова райдержадміністрації Олег Лютий, голова районної ради Іван Шкіндюк. Також в урочистій ході взяли участь перший заступник голови райдержадміністрації Ярослав Скуматчук, заступник голови райдержадміністрації Світлана Уршеджук, заступник начальника управління культури  Івано-Франківської облдержадміністрації Мирослава Корнелюк, голова районного товариства «Гуцульщина» Михайло Нечай, начальники відділів райдержадміністрації та районної ради, депутатський корпус районної ради, члени районного товариства «Гуцульщини», колективи художньої самодіяльності району та майстри декоративно-вжиткового мистецтва.

Фестиваль урочисто відкрили: голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк та голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.

Розпочався фестиваль із того, що "Про Захід", встановив Національний рекорд України. На одній локації зібралася найбільша кількість трембітарів, які разом заграли на трембітах. А власне 56 трембітарів. Після того, як запалала полонинська ватра, розпочався власне конкурс. Фестивальні майданчики були розташовані у кількох місцях Рахова, і на кожній сцені між собою змагалися виконавці та художні колективи. На площі перед будинком культури розташувалася виставка-ярмарок декоративно-вжиткового мистецтва.

Загалом, Рахів в цей день виглядав як справжня столиця гуцульського фесту: таку кількість гуцулів у етнічному одязі, ще й здебільшого автентичному, не часто побачиш в одному місці. Просто на вулицях грали музики, розспівувалися пісні та навіть танцювали.

читати далі >

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 500 | Додав: Tall_Admin | Дата: 06.09.2016

Слава Ісусу Христу!

       Ваше преосвященство, поважна президія, шановна гуцульська громада та наші гості. Від імені Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» щиро вітаю Вас на гостинній Рахівщині, де ми зібрались на черговий ХХІІІ Міжнародний Гуцульський фестиваль. Історія гуцульських фестивалів розпочалась у жовтні 1990 року у селі Верхній Ясенів Верховинського району за рік до проголошення Незалежності України. На всіх етапах розбудови нашої держави фестивальний рух сприяв утвердженню національної свідомості і відповідальності в розбудові України, її багатонаціональної культури, традицій, розвитку прикладного мистецтва та народної творчості. В роботі фестивалів приймали участь президенти, міністри, політичні та громадські діячі, багато численні гості гуцульських товариств з Румунії, Польщі, Чехії, Великобританії, США та багатьох інших країн, що сприяло налагодженню міжнародних економічних та культурних зв’язків.  На нинішньому фестивалі присутні гості з багатьох країн, зокрема: Румунії, Чехії, Польщі, Литви, Молдови, а також наші побратими лемки та бойки.  Ми щиро вдячні за  провдену роботу по підготовці фестивалю головам Рахівських районної держаної адміністрації  Павлу Басарабі та районної ради  Василю Дану. Голові Закарпатської обласної держаної адиміністрації Генадію Москалю який є почесним гостем нашого фестивалю.

        Головним меседжом нинішнього як минулорічного фестивалю, що проходив  в м. Надвірна є патріотична тематика, яка протягом багатьох століть на прикладі опришківських рухів, січових стрілців воїнів УПА, Героїв Небесної Сотні, учасників АТО допомагала і допомагає гуцулам та іншим нашим побратимам боротись за волю і незалежність з різними ворогами та поневолювачами. Це особливо стосується Закарпаття. Зокрема славної Рахівщини де в Ясіні 1918 року була проголошена Гуцульська Республіка, а пізніше у 1939 році у м. Хусті проголешена Карпатська Україна. Основним завданням яких була розбудова великої незалежної української держави.

         Особливо актуальним є наше сьогодення, коли Україна веде збройну боротьбу з терористами на сході України.  Пам'ять про загиблих героїв завжди буде жити в наших серцях.

         Бажаю всім творчим колективам, майстрам народної творчості та прикладного мистецтва Гуцульщини успішно виступити, одержати перемоги та стати лауреатами фестивалю і цим підтримати нашу боротьбу за розбудову Європейської України.

                  Закувала зозуленька, гей на полонині.

         Слава нашій Гуцульщині,

         Слава Україні!

 ХХІІІ Міжнародний гуцульський фестиваль оголошую відкритим.

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 484 | Додав: Tall_Admin | Дата: 03.09.2016

Гуцульські трембітарі встановили новий національний рекорд України

УЖГОРОД-КИЇВ. 3 вересня. УНН. Сьогодні, 3 вересня, у рамках XXIII Міжнародного гуцульського фестивалю, який розпочався у місті Рахів Закарпатської області, було встановлено новий національний рекорд “Найбільша кількість трембіт на одній локації”, передає кореспондент УНН.

Так, 56 гуцульських трембітарів заграли на відкритті XXIII Міжнародного гуцульського фестивалю, що вже вчетверте проходить у високогірному Рахівському районі Закарпаття, чим встановили новий національний рекорд України. Рекорд внесли до Реєстру національних рекордів України.

Трембітарі Закарпатської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областей супроводжували святкову ходу з центра міста Рахів до гори Буркут, де відбувалися основні заходи. Протягом ходи у різних частинах міста лунали урочисті фанфари народних музик.

Як повідомили кореспонденту УНН, наймолодшому трембітарю Івану виповнилося всього 6 років. Вже рік він опановує гру на металевій крученій трембіті, і цього року це була його перша участь у такому масштабному заході.

Завтра ж, 4 вересня, свято продовжиться у форматі ХVI гастрономічного фестивалю-ярмарку “Гуцульська бриндзя”.

Як повідомляв УНН, Міжнародний гуцульський фестиваль розпочався на Закарпатті.

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 550 | Додав: Tall_Admin | Дата: 03.09.2016

З 29 вересня фільм режисера Остапа Костюка «Жива ватра», знятий за підтримки Держкіно України, виходить у широкий прокат.

Це мистецький документальний фільм про життя вівчарів українських Карпат та долю традиційного ремесла на тлі сучасних змін, який став підсумком 10-річного дослідження режисером гуцульської культури.

«Це фільм про людське покликання. Про щоденну працю, без вихідних і права на слабкість. Про гармонійний світ, який ми втратили, прагнучи комфорту, і дитинство, яке ми залишаємо, начепивши на себе ролі дорослих...», - описує тему фільму режисер Остап Костюк.

Фільм об’їхав понад 20 кінофестивалів світу, отримав ряд престижних відзнак, зокрема спеціальний приз журі на Міжнародному фестивалі документального кіно Hot Docs – найбільшому північноамериканському форумі неігрового кіно.

Українська прем'єра стрічки відбулася у рамках Міжнародного кінофестивалю «Молодість». Спеціальний показ пройшов на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.

За матеріалами прес-служби Держкіно.

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 547 | Додав: Tall_Admin | Дата: 01.09.2016

Дмитро Стефлюк: З усіх субетнічних груп в Україні гуцули чи не найкраще зберегли свою автентичність

Василь МОРОЗ

 

 Минуло більше року, відколи Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» очолює Дмитро Стефлюк, один із його фундаторів, багатолітній керівник різних гілок влади на Верховинщині, а нині — заступник директора Національного природного парку «Верховинський». Ми запросили його на розмову про гуцульський фактор.

- Дмитре Петровичу, коли ви стали до керма «Гуцульщини», то, мабуть, плекали певні задуми щодо діяльності товариства.
— Мої задуми не виникли з моменту обрання мене на цю посаду. Вони й не відрізнялися від планів правління товариства, до якого я входив і доти, котрі ми давно виношували. і вони мовби сфокусовані в головному нашому завданні, — на постійному розширенні мережі філій «Гуцульщини». Власне, й так за чверть з гаком століття з невеличкої організації у самій Верховині, яку очолив тодішній редактор газети «Верховинські вісті» світлої пам’яті Дмитро Ватаманюк, перший і незмінний упродовж 25 років керівник «Гуцульщини», товариство значно розрослося. Скрізь, де проживають гуцули, а це не лише Косівщина та частини Коломийщини і Надвірнянщини з Яремчанською зоною, а й Рахівський та Путильський і Вижницький райони відповідно на Закарпатті й Буковині, виникли свої структури «Гуцульщини».

читати далі >

Категорія: Новини Гуцульщини | Переглядів: 603 | Додав: Tall_Admin | Дата: 19.08.2016

« 1 2 ... 30 31 32 33 34 »