12 липня 2019 року в день свята Петра і Павла Управу Всеукраїнського товариства “Гуцульщина“ відвідала урочиста делегація представників товариства “Гуцульщина“ з Американського міста Філадельфія та Яремчанського міського товариства  “Гуцульщина“. Делегацію очолювала Ксенія Крилюк яка створила в Україні благодійний фонд “Карпатський благочин в честь свого чоловіка Віталія Яремчука , який трагічно загинув у автокатастрофі.  Перебуваючи у світлиці Всеукраїнського товариства “Гуцульщина“ гості ознайомились з адміністративним устроєм Гуцульщини в Україні та Румунії , складом та кількістю населення , традиційною гуцульською культурою та побутом.

Особливо цікавою була презентація матеріалів двадцятипятьох Міжнародних гуцульських фестивалів та Гуцульської столиці селища Верховина. У цей день Ксенія Крилюк прийнята в учасники ГО  Всеукраїнське товариство “Гуцульщина“ та за згодою Управи очолила товариство “Гуцульщина“ у місті Філадельфія США. Ця подія стала символічною тим, що дідусь п..Ксенії Дмитро Ткачук на протязі багатьох років очолював Гуцульське товариство у США та був учасником багатьох Міжнародних гуцульських фестивалів що проводились в Україні

Нещодавно в Івано-франківському видавництві Місто НВ вийшла друком книга відомого ономаста Мирослава Габорака Прізвища Галицької Гуцульщини. «Етимологічний словник». У ній проаналізовано походження 6367 власних найменувань людей цього типу, які проживають в населених пунктах гуцульського краю в межах Івано-Франківської області. Цей край, як відомо, упродовж тривалого історичного періоду перебував у складі різних держав та імперій. Окрім того, його населення постійно підтримувало торговельні та господарські стосунки з близькими й далекими сусідами, зокрема з іншими етносами, які заселяють Україну, а також із румунами, угорцями, словаками, чехами та народами Балканського півострова. Певний час ця частина Гуцульщини навіть межувала з Османською імперією. Тут протягом багатьох віків жили й живуть досі представники вірменського та єврейського народів. Усе це не могло не відбитися й на системі місцевих власних назв, зокрема на прізвищах тутешнього населення. У їхньому складі є чимало елементів німецького, південнослов’янського, польського, російського, румунського, словацького, тюркського, єврейського, вірменського, угорського та чеського походження, а також діалектних слів з інших українських земель. Усі вони відображені в цій книзі.

Наведений у ній словник не є вузько територіальним, хоч і укладений на основі прізвищ мешканців тільки частини Гуцульщини. Багато поданих у ньому назв людей відомі не лише в решті її регіонів, а й на інших теренах України.

Книгу побудовано у формі словникових статей, розміщених за абеткою. Реєстровим словом кожної статті є сучасна форма прізвища з нормативним наголосом, зафіксована в офіційних документах. Далі вказано його відмінкові закінчення в родовому, давальному та орудному відмінках однини у формах чоловічого, жіночого або подвійного родів. Завершується словникова стаття з’ясуванням способу творення прізвища, встановленням твірної лексеми, її значення та словотворчого форманта. У разі необхідності наведено також назви певних географічних об’єктів, які стали базою для творення антропонімів.

Прізвища, відзначені в офіційних документах, не завжди повністю збігаються з народними формами, насамперед у фонетичних та акцентуаційних рисах. Так, наприклад, місцеве населення часто вимовляє їх зі звуком [ґ] замість офіційно наведеного [г]. Відрізняються деякі народні форми прізвищ і місцем наголосу та вимовою. Але з’ясування їхніх діалектних особливостей не було предметом цього дослідження. Воно потребує, як стверджує автор, окремого глибокого аналізу. Тому в словникові розглянуто лише ті форми, які засвідчені офіційно.

Без сумніву, дослідження М. Габорака є важливим вкладом у скарбницю гуцульщинознавства. Воно прислужиться не лише мовознавцям, а й історикам, краєзнавцям, учителям та учням, а також усім тим, кого цікавлять власні назви.

Дмитро Стефлюк -Заступник директора

НПП Верховинський з наукової роботи.

16 червня 2019 року, в урочищі Запідок, що у с. Верхній Ясенів Верховинського району, відбулося народне гуцульське дійство «Полонинське літо», яке є традиційним святом першої полонинської продукції, вшанування праці пастухів.

Захід відбувся у рамках Міжнародного форуму культур Східної та Центральної Європи «VIA CARPATIA».

Почесні гості свята: п’ятий Президент України -Петро Порошенко, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності -Микола Княжицький, голова районної державної адміністрації - Олег Лютий, голова районної ради - Іван Шкіндюк, голова Фонду «Союзів гуцулів Румунії» - Василь Попович привітали усіх з урочистою подією та висловили надію, що завдяки даному фестивалю Верховинщина має можливість продемонструвати свій гуцульський колорит, автентичну та традиційну культуру. Також зазначалося, що це свято особливе тим, що допомагає зберігати багатовікові традиції й звичаї Гуцулів. Воно також сприяє розвитку туристичного потенціалу регіону та пропагує автентику мешканців Карпат, яка славиться своєю оригінальністю та неповторністю.

далі ...

 У ці червневі дні  відзначаємо 200- річчя від дня нородження релігійного  та громадського діяча,  письменника і етнографа, автора дослідницької праці про Гуцулів- Софрона Витвицького.

 Софрон Витвицький (*14 червня 1819, Тлумач —†6 липня 1879, Верховина-Ільїнці) — священник, письменник, драматург, етнограф, громадський діяч. Став відомий своїми детальним дослідженням гуцулів, та був депутатом краєвого парламенту, писав українською та польською мовами.

Біографічна замальовка

Детальна біографія Софрона Витвицького так і залишилася не розкритою, до сучасників дійшли лише куці уривки та відомості про його життя і діяльність. Про Софрона відомі лише загальні відомості, що він був священиком в карпатських селах, знаменно, що був парохом села Ільці (поблизу Верховини). Йому припала до душі Гуцулія і це спонукало його до творчих поривань, згодом ставши письменником та етнографом, який вперше так детально описував ці краї. Невдовзі, його творча та суспільна значимість проявилася у виборі послом до австрійського сейму в 1861 році.

далі ...