У ці червневі дні  відзначаємо 200- річчя від дня нородження релігійного  та громадського діяча,  письменника і етнографа, автора дослідницької праці про Гуцулів- Софрона Витвицького.

 Софрон Витвицький (*14 червня 1819, Тлумач —†6 липня 1879, Верховина-Ільїнці) — священник, письменник, драматург, етнограф, громадський діяч. Став відомий своїми детальним дослідженням гуцулів, та був депутатом краєвого парламенту, писав українською та польською мовами.

Біографічна замальовка

Детальна біографія Софрона Витвицького так і залишилася не розкритою, до сучасників дійшли лише куці уривки та відомості про його життя і діяльність. Про Софрона відомі лише загальні відомості, що він був священиком в карпатських селах, знаменно, що був парохом села Ільці (поблизу Верховини). Йому припала до душі Гуцулія і це спонукало його до творчих поривань, згодом ставши письменником та етнографом, який вперше так детально описував ці краї. Невдовзі, його творча та суспільна значимість проявилася у виборі послом до австрійського сейму в 1861 році.
Відомо, що Софрон Витвицький писав як польською так й тогочасною украї-нською (руською) мовами та здебільшого про Гуцульщину, її населення й звичаї. Крім того ним було написано кілька прозових творів, а також драми, щоправда в театральному колі вони успіху не мали. Можливо, причиною слугувала показова компромісність в поглядах Софрона, який вважав що тільки в поєднанні польської та української суспільних верств вдасться покращити ситуацію в краї. Саме цим він мав намір заопікуватися в культурній сфері, але на ті часи такі течії неприймалися в середовищі польському, яке зверхньо поглядало на українські потуги, тоді як руський люд теж демонстративно дистанціонувався від польської культури. Сучасний літературознавець М.Возняк з цього приводу писав, що Витвицький Софрон "ставши послом до австрійського краевого парламенту (сойму), закликав до згоди між всіма суспільно-політичними станами і течіями. Свій вимріяний ідеал показав у своїх мелодрамах, в яких, попри запевнення, що вони написані в "чисто рускім язиці", "цілі легіони слів церковних, польських і т.д. Яка мова, така й правопись...".
Натомість, етнографічні дослідження Гуцульщини отримали схвальні відгуки в усіх народностей Галичини, саме по цим грунтовним роботам й запамятався Софрон Витвицький - як популяризатор Гуцулії.
Софрон Витвицький помер у 1879 році і похований на церковному подвір’ї церкви Пресвятої Тройці в селі Ільці. На основі спогадів старожилів, яким розказували батьки, вдалося відшукати його могилу та впорядкувати її. 14 червня 2009 року  з нагоди його-190 річчя та 130 років з дня упокоєння в Бозі Софрона Витвицького. З цієї нагоди було виготовлено, встановлено на стіні церкви  у с. Ільці та висвячено меморіальну дошку, присвячену отцю Софрону.

Творчість

* «Статистически-историческое обозръніе Гуцуловъ въ Коломыйскомъ окрузь со характеристикою ихъ» → видано в 1852 року в "Зорі Галицькій"
* «Rys historyczny о Huculach» → видано в 1863 року
* «Якій крімь иншихъ обхідь весбленай у княгинь гуцульскихъ» → видано в 1868 року в "Правда"
* «Дещо зъ традицій гуцульской» → видано в 1869 року в "Правда"
* «Братняя не- згода» → драма
* «Два голуби воду пили» → драма

Корисні посилання

* М.Возняк про творчість Софрона Витвицького - "Українські драматичні вистави в Галичині в першій половині XIX століття". Записки НТШ. - Львів. - кн.2. - т.88. - 1909р. - ст.62-64
* «Письменники нашого краю». Матеріалл веб-порталу "Історичне Прикарпаття"
* Stanisław Grodziski - "Sejm Krajowy Galicyjski 1861-1914", Wydawnictwo Sejmowe, Warszawa 1993, ISBN 83-7059-052-7