Увесь тиждень (12–18 березня) у Мюнхені відбувався фестиваль, присвячений культурі народу українських Карпат. З огляду на те, що в столиці Баварії однією з найбільших у Європі є українська діаспора, сама ідея «українського тижня», здавалося б, логічна і закономірна. Утім, проект «Дух гуцулів» унікальний передусім тим, що вийшов за межі зацікавлення суто української діаспори і привернув увагу власне німецької публіки. Остання складала майже 50% відвідувачів якщо не всіх заходів, то принаймні деяких з них.
«Дух гуцулів» («Der Geist der Huzulen») народився в результаті низки збігів, за словами організаторів, містичних.
Рік тому українського дириґента Оксану Линів, яка вже чотири роки працює в Мюнхені і віднедавна є головним дириґентом філармонійного й оперного оркестрів міста Ґраца (Австрія), запросили до співпраці з інтернаціональним молодіжним оркестром «Нова мюнхенська філармонія» (Neue Philharmonie München). Директор цього оркестру запропонував Оксані виконати в одному з концертів твір якогось українського композитора, якого вона вважає цікавим. Вибір впав на «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика. Ця сюїта для симфонічного оркестру, як відомо, виникла з музики до кінофільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Коли цей фільм подивився Ульріх Безірске, голова комітету культурної освіти землі Баварії, людина, яка слідкує за кар’єрним ростом перспективного дириґента з України і всіляко підтримує її діяльність, то сказав, що цю картину неодмінно треба показати німцям. Він запропонував свою ідею директорові Чеського культурного центру міста Мюнхена. Той спершу не розумів, чому вони повинні це робити якби для України. Аж поки не приведено арґументу, проти якого не підеш, а саме – історичного факту, про який мало хто знає: на початку ХХ ст., у період між двома війнами, частина Гуцульщини входила до складу Чехословацької Республіки.
читати далі...
