27 листопада відбувся ІІ районний фестиваль гуцульської співанки ім. Марії Крєчунєк (Чукутихи). Фестиваль зібрав кращих виконавців співанок з цілого району. У конкурсній програмі взяли участь 4 колективи та 15 учасників, які виконували автентичні гуцульські співанки. Тематика фольклорних творів не була обмежена, тому глядачі мали змогу почути співанки на історичну тематику про сучасні та давні часи, про сімейне життя, кохання, комічні побутові ситуації. Виступи аматорів оцінювало журі, голова журі – заступник начальника управління культури національностей та релігії, Заслужений працівник культури України – Мирослава Корнелюк, секретар журі-методист по фольклору районного організаційно-методичного центру при відділі культури і мистецтв РДА Галина Бойчук. Захід відвідали заступник голови РДА Світлана Уршеджук та заступник голови районної ради Іван Маківничук, які також взяли участь у роботі журі.
Порядок виступів визначили шляхом жеребкування, і поки учасники готувалися до виступу, в.о. завідувача «Гуцульщина» НДІ українознавства МОН України, член журі, Іван Зеленчук зробив короткий біографічний екскурс Марії Кречунєк (Чукутихи) та розповів про нещодавно досліджені нові факти життя найвідомішої народної співачки Гуцульщини. |
|
Кажуть, що Гуцульська коляда найдавніша коляда в Україні.
Після того як місцевий священик благословить кожного колядника, всі вони утворюють коло навколо хреста і виконують першу свою коляду:
А далі окремими групками, з піснями, обходять церкву і рушають колядувати від домівки до домівки односельців.
|
Для того щоб відчути атмосферу свята бажано приїхати до села 7 січня десь об 12 годині дня і відразу до церкви, саме там збираються всі колядники, перед тим як розійтись з віншуваннями.|
Загалом гурт налічує близько 50 осіб, а його історія сягає 1901 року. В Івано-Франківську культуру польських народностей представляли 6 учасників. |
|
Восени 2015 року група ентузіастів з Києва знайшла у Паращиній хаті в Криворівні коробку з плівками. Через невідповідні умови зберігання плівки зазнали значних пошкоджень; зараз тривають роботи з реставрації та консервації матеріалів, аби можна було продовжити працювати з ними. “Портрет місця і часу” – це лише крихітна частина доробку Плитки-Горицвіт, адже вона була неофіційним сільським фотографом майже 30 років. Самостійно освоївши весь фотопроцес, Параска ретельно фіксувала довколишню реальність: карпатські краєвиди, гуцульський побут, церковні та народні ритуали, портретувала місцевих мешканців та гостей села Криворівня. За приблизними підрахунками фотоархів Параски Плитки-Горицвіт налічує понад 4000 світлин, тож справжнє дослідження цієї грані Паращиного таланту ще попереду. На зустріч з Криворівні приїхали отець Іван Рибарук з дружиною Оксаною. Перед присутніми виступили представник управління культури, директор франківського Краєзнавчого музею, а також представник “Теплого міста”. Всі вони переконані в тому, що спадщину Параски Плитки-Горицвіт потрібно зберігати і передавати з покоління в покоління.
Після 10 років таборів на Уралі та Казахстані за співпрацю з ОУН -УПА, у 1954 році Параску Плитку-Горицвіт звільнили за амністією неповнолітніх. Тоді їй було 27. Вона повернулась у Криворівню, оселилась в окремій хатині, що була колись кузнею батька, в одній маленькій кімнатці. Згодом тато добудував їй ще одну кімнату. Прожила самотньо 44 роки. |
|
23 листопада 2016 року в літературно-меморіальний музей імені Івана Франка в селі Криворівня Верховинського району за підтримки працівників освіти, культури, місцевого самоврядування і громадськості Верховинщини проведено круглий стіл, присвячений 130-річчю від дня народження Михайла Ломацького (1886-1968), – видатного українського письменника, дослідника Гуцульських Карпат. Учасники круглого столу Іван Зеленчук – в.о. завідувача відділення «Гуцульщина» МОН України, Дмитро Стефлюк – голова ГО Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» та Верховинського відділення Михайло Нечай висловили вдячність Олександру Маслянику, Адріану Алиськевичу і Олегу Семенишину за перевидання творів Михайла Ломацького в Україні.
|
