Управа Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» з глибоким сумом сповіща, що на 87 році життя помер   Юрій Юліанович Боберський, етнолог Карпатського національного парку, кандидат сільськогосподарських наук, краєзнавець, просвітянин, природозахисник і великий трудівник.     

         В основі сенсу його життя була працьовитість, мудрість, і творчість,  керована любов’ю до ближніх та  Батьківщини.

       Рід Боберських походить із давньої української інтелігенції, бере свої корені з передгір’я Бескидів, де місцеве населення гордо називає себе лемками. 25 лютого 1932 року в с. Яблуниця (тепер територія Польщі) народився Юрій Боберський, шоста дитина у сім’ї Юліана, а через рік вони переселились у с.Тарнава біля повітового містечка Добромишль на Львівщині. Тут він розпочав шкільну науку, а потім здобував знання у Ярославльській гімназії. Далі - важкі воєнні часи і навчання у Львівському лісотехнічному інституті. Життя студента було важким, стипендії не вистачало. Тому у вільний час і вечорами доводилось підзаробляти шевцюванням, а на канікулах працювати геодезистом та лісотаксатором в експедиціях. Диплом інженера лісового господарства з відзнакою дав можливість отримати направлення на Івано-Франківщину і знайти посаду лісничого у микуличинських лісах. Тут, безперервно, 37 років, вів лісогосподарську діяльність. Широту фахового світогляду забезпечило заочне навчання в аспірантурі Харківського науково-дослідного інституту лісового господарства. Це дало можливість не лише захистити кандидатську дисертацію, але й озброїло методичними підходами для дослідницького вирішення актуальних природознавчих, а згодом громадських та етно-пізнавальних питань. Зокрема, це стало основою здатності до виконання на виборній посаді голови Яремчанської міської ради (1991-94 рр.) , а також виконання обов’язків голови Яремчанської міської організації «Гуцульська Берегиня», Всеукраїнського товариства «Просвіта». Юрій Боберський є потужною інтелектуальною силою наукового відділу КНПП: його дослідницьке слово звучить на конференціях, семінарах, форумах; з думкою п. Юрія звіряються науковці Львова, Харкова, Києва; до нього прислухаються етнологи, а статті Юрія Юліановича друкують поважні видання. Творчий доробок, нараховує понад 120 наукових публікацій, серед яких і книги.

далі ...