| Головна » Статті » Культура Гуцульщини |
| У категорії матеріалів: 25 Показано матеріалів: 11-20 |
Сторінки: « 1 2 3 » |
Сортувати за: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
|
У Марії писанки... «на електриці» Марія Кіращук, писанкарка із села Космач, що на Івано-Франківщині, володіє унікальною новою...технологією розпису святкових яєць.
Ще жоден майстер в Україні до пані Марії не використовував розпис писанок кольоровим воском за допомогою електричного писачка. Бухгалтер за фахом, пані Кіращук, почала займатись писанкарством 20 років тому. Навчила цьому пистецтві жінку свекруха. Спочатку Марія Кіращук творила писанки, коли діти були малі. Тепер вони виросли, але повертатись до бухгалтерії жінка не збирається. Бо освоювати писанкарство для неї значно цікавіше. Нині знана писанкарка нині бажаний гість на різноманітних виставках та майстер-класах. У неї відбулося десятки спільних та три персональні виставки в різних українських містах і закордоном. Її роботи в Австралії, Канаді, США, десятках європейських країн. |
|
Гаївки водити—хвороби згубити В перші дні після Великодня, і подекуди аж до Зелених свят лунають веснянки і гаївки. Відроджуються прадавні пісні й забавлянки, якими наші пращури не тільки природу прославляли, на добрий урожай заворожували, а й здоров’я собі додавали. Адже весняні пісні та обрядодіяння мають ще й оздоровчу силу.
«У весняних піснях наші предки віками закладали всю мудрість та практичний досвід поколінь,-каже прикарпатський психолог Леся Вільшук.-- Йдеться, насамперед, про місце й час виконання цих пісень. Як правило, весняні хороводи водили переважно біля церкви, на вигоні чи біля річки, тобто в енергетично чистих місцях. Навіть саме перебування тут уже налаштовує організм на певні хвилі оздоровлення. Додає сили запах весняної трави, сонячні промені і чисте повітря». |
|
З першого воску громниця 15 лютого християни відзначають Стрітення. Окрім суто релігійного значення, це свято в Україні є ще джерелом багатьох народних традицій та обрядів. Зокрема у цей день у церкві посвячують свічки-громниці. Перед святом їх купляють, як правило, у храмах, але у на Гуцульщині кожен ґазда обов'язково хоче мати громницю, виготовлену за спеціальним ритуалом. Детальніше про древній обряд розповідає Михайло Максим"юк, краєзнавець та етнограф з Надвірнянщини --Пане Максим"юк, чому саме на Стрітення посвячують свічки? |
|
Згадай, Боже, мою… корову Шостого травня, на свято Юрія, на Гуцульщині заворожують худобу від відьом та на майбутнє здоров’я, приплід і навіть замовляють спеціальні Служби Божі за здоров’я худоби. -- Свято Юрія дуже давнє, --розповідає «Експресу» етнограф з Коломиї Микола Кавацюк.-- Воно має язичницьке коріння і пов’язане із вшануванням бога худоби Велеса, якого пізніше замінив християнський великомученик святий Юрій. Тому в карпатських горян він і став покровителем худоби. --Що роблять горяни, аби охоронити худібку від злих сил |
|
Карпатами з Колядою Колядницькі ватаги гуцулів можуть ходити пішки горами, долаючи десятки кілометрів, по кілька днів. Усе задля того, аби в гуцульському краї не залишилося жодної хати, в якій би не звістили новину про народження Христа. Показовими тут є колядницькі ватаги села Криворівня, Верховинського району на Івано-Франківщині. Тут зберігся прадавній звичай—колядницький плєс, подивитися на який приїжджають з усієї України та закордону.
…На одному з невеличких пагорбів, бо гори починають далі, височіє пишна як оцей різнобарвний та сповнений таємницями край, старовинна церковця. До неї ведуть круті сходи, де вже розмістилися гості. Унизу— приїхали автобуси з екскурсіями, подивитися на місцеву дивовижу--плєсачів, (так тут називають колядників). |
|
Маланка краща за сільраду 14 січня у селі Пістинь Косівського району на Івано-Франківщині відбувається велика святкова феєрія—Маланка у масках.
Хоча багато дослідників та фольклористів кажуть, що таке прадавнє дійство можна спостерігати лише у буковинських Вашківцях. Але Прикарпаття має свій карнавал на старий новий рік. «До цього свята готуємося заздалегідь,--каже вчитель місцевої школи Дмитро Лаврук, який виготовляє маски для маланкувальників. –Робити карнавальну личину нескладно, але сам процес довгий. Маски я виготовляю із пап’є-маше. На кожну витрачаю цілий день». Найбільше клопоту із Спочатку ». Але роботи в майстра вистачає, бо у пістинському карнавалі беруть участь понад 30 осіб, а ще й музиканти із цимбалами, скрипкою та бубоном. Для кожного слід підібрати маску. Усіх «акторів» пан Дмитро добре знає, тому й підбирає їм карнавальну личину, враховуючи характер, вміння забавляти глядачів. |
|
Зроби мені, боднарю, пасковець У селах Прикарпаття вже готуються до Великодня. Народні майстри з Гуцульщини роблять пасковці.
…Навколо гори, ошатні людські будиночки, річка, смереки, словом земля дарована Богом. Тут привітні люди, яких на Гуцульщині ніколи не бракувало. У гостинній господі Параски та Романа Бойчуків про давній великодній атрибут готові розповідати багато. На Великдень, усі звикли, що паску в кошиках святять, рушничками прикривають. А в деяких гуцульських селах прадідівський звичай залишився: паску несуть святити в пасковці. «А що це таке?»,-- запитую в поважного гуцула. І чоловік виносить мені круглу, дерев’яну, ззовні схожу на маленькі відерця ємність. Виріб прикрашений випаленими візерунками. |
|
Дайте «Петрівщину» пастухові 12 липня на свято верховних Апостолів Петра та Павла у гуцульських селах вшановують місцевих пастухів. І не вівчарів, які стережуть овець в полонинах, а саме пастухів, які пасуть худобу на рівнинах. Свято відзначається на честь апостолів Петра і Павла, яких вважають найголовнішими серед учнів Христа,--каже етнограф з Коломиї Микола Кавацюк.-- Так Петро, який був звичайним рибалкою, до хрещення називали Симоном, він — брат апостола Андрія Первозванного. Разом з братом пішов за Сином Божим. Згодом Ісус сказав, що саме Петро стане тією «скелею», на якій Бог побудує свою церкву. А Павло навіть не був знайомий із Ісусом Христом за життя. Він походив із багатого римського та спочатку ненавидів перших християн. Одного разу побачив світло з неба, від якого впав на землю й осліп. І тут почув голос з неба, який докоряв йому переслідуваннями Бога. Це був вирішальний момент у житті Павла. Згодом майбутній апостол прийняв хрещення та почав проповідувати. |
|
До рахманів на Великдень Як данину давніми дохристиянським віруванням через два тижні після Великодня жителі карпатських гірських сіл святкують ще один — Рахманський. Його історія та святкування покриті пилом віків, проте карпатські горяни сотні років відзначають два Великодні. Хто ж такі оці таємничі рахмани, де вони живуть та звідки взялися у гуцульських селах запитуємо етнографа Марію Гуменюк --У далекому підземному царстві живуть найправедніші ченці - рахмани. Все життя вони тільки моляться й постять за наші гріхи і провини. Може, це завдяки їхнім проханням Господь ще тримає нас на світі. Рахмани настільки праведні, що в них навіть немає часу. Вони не знають, коли який день і година, а тому ми маємо сповістити їх, коли ж то на землі святий Великдень» - так сказано в гуцульських легендах, розповідає знавець народних традицій та обрядів з Івано-Франківська. |
|
Зі страсної кіптяви—щастя Принесені додому у Чистий четвер свічки, за прадавніми традиціями, оберігають родини від хвороб, жінок—від важких пологів, а родини—від впливу злих сил Відзначення Великого, четверга церквою робиться в пам’ять Тайної вечері, коли Ісус Христос Сам роздавав Причастя під видом хліба і вина. А ще омив ноги апостолам, на знак цього у церквах тепер роблять це священики та єпископи. Увечері по церквах відправляють особливу службу—Страсті. Під час цього богослужіння священик 12 раз читає різні уривки з Євангелія та навіть 12 разів міняє верхній одяг—фелон |