Головна » Статті » Культура Гуцульщини

Зі страсної кіптяви—щастя

Зі страсної кіптяви—щастя

Принесені додому у Чистий четвер свічки, за прадавніми традиціями, оберігають родини від хвороб, жінок—від важких пологів, а родини—від впливу злих сил

Відзначення Великого, четверга церквою робиться в пам’ять Тайної вечері, коли Ісус Христос Сам роздавав Причастя під видом хліба і вина. А ще омив ноги апостолам, на знак цього у церквах тепер роблять це священики та єпископи. Увечері по церквах відправляють особливу службу—Страсті. Під час цього богослужіння  священик 12 раз читає різні уривки з Євангелія та навіть 12 разів міняє верхній одяг—фелон

--Але є ще й інший бік свята, сповнений народних традицій та вірувань,--каже знавець народних традицій Марія Луцька з Івано-Франківщини.—Так у Чистий четвер всі стараються прибрати в хаті, повиносити усе сміття, а хто не встиг, таки піти до сповіді. Жінки в цей день  печуть паски, чоловіки збирають і палять на городах сміття, аби з димом пішло все зло з хати. Увечері до храму йдуть цілими родинами і кожен старається запалити в церкві та принести додому страсну свічку. Дехто навіть отак і несе її запаленою. Якщо по дорозі свічка згасне, то людина ще не очистилася від гріхів перед Великоднем. До речі, найбільшу магічну силу,вважається, мають свічки, які протягом 12 років освячувалися у Великий четвер. Говорять, що запаливши таку свічу в хаті, жодне зло не матиме ніякої сили.

--Де беруть страсні свічки?

--Найкраще, коли їх виготовити самим, але тепер це не всі можуть зробити. Особливо в містах. Тому свічки краще купити в церкві, а не в магазині. У селах стараються нести в Чистий четвер до храмів свої свічки, зроблені з натурального бджолиного воску ще перед Стрітенням. Тоді частину свічок залишають до Великодня. На Гуцульщині свічки сукають лише чоловіки,  прочитавши перед цим молитви до святого Іллі, якого вважають покровителем світла і вогню.

  А на Покутті—свої прадавні звичаї. І свічки «виливають» лише поважні берегині. Так старші жінки йдуть до знаних у селі пасічників, беруть у них ще заздалегідь першого воску, який вони топили, та приносять додому. Цей віск відстоюється кілька днів. Згодом бабці йдуть до комори. де стоїть спеціальне приладдя: довга рамка з дірками та  вставленими нитками-гнотами. У кожну дірку заливають просто на нитку розтоплений віск. Усе, що скапує додолу, стараються викинути. Перед тим, як нести свічки до церкви, їх прикрашають різним зіллям та вишкрябують візерунки та хрестики

--Що роблять у Чистий четвер, принісши свічки додому?

-- Перш, аніж зайти до господи, кіптявою від цієї свічки роблять знак хреста на воротах та перед входом до хати. Так вірніше та надійніше, щоби хату пожежі та блискавки оминали, аби урожай град не бив. Страсну свічку палили під час грози, складної хвороби, тяжких пологів та давали у руки вмираючими. Також страсну свічу запалювали, коли хтось вибирався в далеку дорогу, щоб магічне світло вказувало шлях додому. Навіть віск, який скапує із страсних свічок, може допомогти при високій температурі. Із цього вже розтопленого воску роблять кульки, складають їх, і коли хтось захворіє, прикладають до тіла. Не знаю, наскільки це є правдою, але є вікові традиції, яких дотримуються й досі тисячі українців.

Окрім цього, після відправлення вечірньої служби по селах від свічок  запалювали вогнища, в яких горіло все  сміття після прибирання і весь торішній непотріб. Це своєрідне звільнення від усього старого та знак до неба, що земля оновилася до весни, до нового врожаю, до всякого добра.

Сабіна РУЖИЦЬКА

Матеріали видавництва " Експрес"

Категорія: Культура Гуцульщини | Додав: Tall_Admin (29.06.2016)
Переглядів: 270 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0