Головна » Статті » Культура Гуцульщини

Дайте «Петрівщину» пастухові

Дайте «Петрівщину» пастухові

12 липня на свято верховних Апостолів Петра та Павла у гуцульських селах вшановують місцевих пастухів. І не вівчарів, які стережуть овець в полонинах, а саме пастухів, які пасуть худобу на рівнинах.

 Свято відзначається на честь апостолів Петра і Павла, яких вважають найголовнішими серед учнів Христа,--каже етнограф з Коломиї Микола Кавацюк.-- Так Петро, який був звичайним рибалкою, до хрещення називали Симоном,  він — брат апостола Андрія Первозванного. Разом з братом пішов за Сином Божим. Згодом Ісус сказав, що саме Петро стане тією «скелею», на якій Бог побудує свою церкву. А  Павло навіть не був знайомий із Ісусом Христом за життя. Він походив із багатого римського та спочатку ненавидів перших християн. Одного разу побачив світло з неба, від якого впав на землю й осліп. І тут почув голос з неба, який докоряв йому переслідуваннями Бога. Це був вирішальний момент у житті Павла. Згодом майбутній апостол прийняв хрещення та почав проповідувати.

За проповідницьку діяльність апостол Петро разом із апостолом Павлом за наказом імператора Нерона були засуджені до розп'яття. За церковним переказом, апостол Петро попросив повісити його на хресті вниз головою. У народі апостолів вважали «своїми». Є чимало переказів, як вони хоидили по землі. та розмовляли з людьми. Окрім того, саме апостол Петро тримає ключі від раю. Оскільки апостоли були «пастирями» людей, християн, то їх вважали й покровителями пастухів

-- Як відбуваються вшанування у цей день пастухів на Гуцульщині?

--Кожна традиція, кожне свято на Гуцульщині—особливе, адже плекається віками, хоча й змінюється з часом, залишається прадавнє коріння. Отже пастухів, які стерегли худобу на рівнинах також поважали, якщо полонинських вівчарів вшановували три рази на рік: під час виходу в полонину, на свято літування, коли господарі худоби несли їм гроші й почастунок, та після виходу з гір, то рівнинних пастухів є лише одне свято—Петра й Павла.

11 липня, перед святом  газдині випікають для пастухів коржі – перевертаники. Готують їх на розгорнутому листі капусти, де кладуть тонкий шар тіста із кукурудзяного борошна, замішаного зі сметаною і молоком. Зверху на тісто щедро вкидають начинку із сиру, сметани, кропу і зеленої цибулі. Після цього капустяний лист обережно перевертають посередині, затискають краї і виходить ніби великий вареник. Запікають у печі. Перевертаники випікають їх і їдять, як правило, лише 12 липня. Цей смаколик дарують всім пастухам, перед тим, як вони мають виганяти худобу на пашу, адже для тих, хто стереже худобу, немає ані неділі, ані свята. Вони мусять щодня бути в полі.  

--Молоді гуцули, окремо від батьків також дякують пастухам.

--Обов’язково, адже вони, по суті, допомагають молоді. Адже не у всіх селах є громадські пастухи, тоді худобу доводиться пасти всім по черзі, або кожен свою. А це вже великий клопіт, бо тоді залишається значно менше часу на іншу роботу і, звісно, на гуляння молодь. Отже, молодь викопує на пасовищі, в землі, чотирикутну траншею глибиною 40-50 сантиметрів у формі стола. Середину цього «стола» накривають скатертиною, на яку накладають страви і напої. Замість сидінь — застелені веретами зовнішні краї траншеї. Під час святкової гостини співають пісні й танцюють.

Так забаву називають «варінням Петра». Після забави на стіл кидають гроші, які називають «Петрівщиною». При цьому приказують: «Даю Петрівщину пастуху Івану  (Миколі, Андрію і т ін). Кожен з тих, кого назвали, забирає плату. Хто краще та старанніше стереже худобу—заробить більше. І ще не було такого, аби «петрівщину» якомусь пастухові не дали, бо мали би люди гріх.

--Багато чоловіків носять імена святих Петро і Павло, рідше можна зустріти жіночі варіанти імен Павлина та Петрунеля, чи не забувають вшановуючи пастухів, про іменини цих людей?

--У багатьох гуцульських та покутських селах ще донедавна після Служби Божої іменинників віншували біля церкви. І цікаво, щос аме пастухи підносили їм подарунки та частування від рідних та близьких і від громади. Ця традиція була трохи забутою, але тепер відроджується. А ще в окремих селах на Івано-Франківщині 12 липня відбуваються маленькі сільські свята із участю місцевих фольклорних колективів,  троїстих музик.

Сабіна РУЖИЦЬКА

Матеріали видавництва " Експрес"

Категорія: Культура Гуцульщини | Додав: Tall_Admin (29.06.2016)
Переглядів: 275 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0