Маланка краща за сільраду

14 січня у селі Пістинь Косівського району на Івано-Франківщині відбувається велика святкова феєрія—Маланка у масках.

Хоча багато дослідників та фольклористів кажуть, що таке прадавнє дійство можна спостерігати лише у буковинських  Вашківцях. Але Прикарпаття має свій карнавал на старий новий рік. «До цього свята готуємося заздалегідь,--каже вчитель місцевої школи Дмитро Лаврук, який виготовляє маски для маланкувальників. –Робити карнавальну личину нескладно, але сам процес довгий. Маски я виготовляю із пап’є-маше. На кожну витрачаю цілий день». Найбільше клопоту із  Спочатку ». Але роботи в майстра вистачає, бо у пістинському  карнавалі беруть участь понад 30 осіб, а ще й музиканти із цимбалами, скрипкою та бубоном. Для кожного слід підібрати маску. Усіх «акторів» пан Дмитро добре знає, тому й підбирає їм карнавальну личину, враховуючи характер, вміння забавляти глядачів.

«Не останню роль при виготовленні та підборі масок відіграє  ситуація в державі та в селі,--продовжує етнограф, дослідник пістинської Маланки Василь Лесів. –Адже в сценаріях народного дійства можна легко упізнати сучасних державних та місцевих зверхників, під час маланкування, у побутових сценках можна передати та сказати те, чого ніколи вголос не скаже жоден місцевий депутат. Під  час карнавалу будь-кого можна висміяти, дещо й підказати. Це своєрідна гуцульська публіцистика. Тому маємо в Маланці й міліціонера, лікаря, податківця, бізнесмена, сільську пліткарку, гуцула-бідаря, самогонника і т ін.».

На відміну від традиційної Маланки, де переодягаються, як правило, чоловіки, у Пістині залюбки маланкують гуцульські ґаздиньки. А ще суворо дотримуються старовинного сільського дрес-коду. Усі візерунки на вишивках, кожушки, хустки, спідниці, постоли, червоні в’язані шкарпетки—лише пістинські. І співає, танцює Маланка у масках аж до пізнього вечора. Сценаріїв дійства немає. «Актори» багато імпровізують та відтворюють сценки із життя. 

Сабіна РУЖИЦЬКА

Фото Сабіни РУЖИЦЬКОЇ

Матеріали видавництва " Експрес"