8-11 листопада 2018 року на рахівщині відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення початку українського державотворення на західноукраїнських землях та 100-річчя заснування Гуцульської Народної ради у селищі Ясіня 8 листопада 1918 року.
Ясіня – столиця Гуцульської Республіки 1918-1919 р.р. Про це тепер завжди нагадуватиме відкрита нова площа імені Героїв Гуцульської Республіки. Вона розташована поруч Ясінянського історико-краєзнавчого музею, на якому встановлена символічна дошка.
У селищі Ясіня відзначать 100-річчя утворення Гуцульської Народної ради З нагоди початку українського державотворення на західноукраїнських землях та 100-річчя заснування Гуцульської Народної ради, в селищі Ясіня проведуть урочистості, В рамках святкування 8 листопада відбудуться ряд заходів: об 11.00 год. – відкриття площі ім. Степана Клочурака та урочисте покладання квітів до пам’ятника Президенту Гуцульської Республіки (поруч Ясінянського історико-краєзнавчого музею, за адресою: смт. Ясіня, вул. Грушевського, буд. 21); 0 12.30 год. – відкриття меморіальної дошки Степану Клочураку (на території ЗОШ І-ІІІ ст. с. Чорна Тиса, вул. Центральна, буд. 201). Також, у рамках 100-річчя заснування Гуцульської Народної ради, 10 листопада, в актовій залі ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, за адресою: смт. Ясіня, вул. Шевченка, буд. 5, відбудеться Міжнародна наукова конференція ,,Гуцульська республіка – феномен творення української державності на Закарпатті періоду національної революції”. Наукова конференція покликана узагальнити історіографічні й археографічні здобутки та методологічні аспекти з вивчення історії національної революції на західноукраїнських землях, проблем національно-визвольного руху, соборності етнічних українських земель, зокрема Закарпаття і Східної Галичини. Довідково. Восени 2018 року виповнюється 100 років з нагоди початку українського державотворення на західноукраїнських землях. У листопаді 1918 року була проголошена Західно-Українська Народна Республіка. Не оминули процеси державотворення і Закарпаття, де виникають українські народні ради, які на початку свого існування ставили питання про приєднання краю до України. Серед них виділялася заснована в листопаді 1918 року Гуцульська Народна рада в Ясінях, що ухвалила рішення про приєднання східних районів Закарпаття до ЗУНР. Апогеєм національних змагань українців Закарпатської Гуцульщини стало проголошення на початку 1919 р. в цьому містечку Гуцульської республіки, керівники якої вважали її складовою ЗУНР. Ця подія стала важливим етапом не лише в розвитку політичного життя на Закарпатті, а й загальноукраїнського державотворчого процесу.
10 листопада 2018 р. у суботу в смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області відбудеться Міжнародна наукова конференція «Гуцульська республіка – феномен творення української державності на Закарпатті періоду національної революції», яка є частиною усіх наукових і громадських заходів, які проводяться в рамках відзначення 100-річчя національної революції на західноукраїнських землях.
Восени 2018 р. виповнюється 100 років з нагоди початку українського державотворення на західноукраїнських землях. У листопаді 1918 р. була проголошена Західно-Українська Народна Республіка. Не оминули процеси державотворення і Закарпаття, де виникають українські народні ради, які на початку свого існування ставили питання про приєднання краю до України. Серед них виділялася заснована в листопаді 1918 р. Гуцульська Народна рада в Ясіні, що ухвалила рішення про приєднання східних районів Закарпаття до ЗУНР. Апогеєм національних змагань українців Закарпатської Гуцульщини стало проголошення на початку 1919 р. в цьому містечку Гуцульської республіки, керівники якої вважали її складовою ЗУНР. Ця подія стала важливим етапом не лише в розвитку політичного життя на Закарпатті, а й загальноукраїнського державотворчого процесу.
Народився 17 грудня 1922 року у гуцульському селі Косівська Поляна на Рахівщині, дитинство та юність минали проходили на фоні чарівної гірської природи серед гордих, працьовитих і вільнолюбних гуцулів. Це вони прищепили йому велику любов до рідної землі, свого народу, його мови й культури. Початкову освіту здобув у рідному селі, горожанську школу закінчив у Великому Бичкові, а гімназію о. Василіян – в Ужгороді. Пластун. Ще в юнацькі роки почав захоплюватися збиранням фольклорних та етнографічних матеріалів, записував народні пісні, перекази тощо. Під впливом то веселої й жартівливої, як і сам народ, то сумної й бунтівливої гуцульської пісні-коломийки юнак і сам почав писати вірші та оповідання. З 1936 року свої вірші, оповідання й перекази та фольклорно-етнографічні матеріали друкує в часописі О. Маркуша «Наш рідний край», а в роки окупації – в «Літературній неділі», «Руській молодежи» та «Благовіснику».
