Президентові України

П.О. Порошенку

Голові Верховної Ради України

А.В. Парубію

Прем’єр-Міністрові України

В. Б. Гройсману

Депутатам Верховної Ради України

Звернення

суспільно-культурного товариства «Гуцульщина» у Львові

Для українців, як для будь-якої іншої нації, мова – це дім життєдайного буття, духовний, світоглядний, націєтворчий фундамент. Цілеспрямовано нав’язувана теза, мовляв, «какая разница, на каком языке говорить, – был бы хороший человек», в умовах України цинічно фальшива і є формою нинішнього повзучого, так званого м’якого російщення, яке підступно висмоктує з українців національну сутність, культивує московську імперську свідомість, підступно вкорінює думку про нефункціональність української мови.

Ігнорування комунікативної функції української мови у законодавчій, виконавчій і судовій владах, в суспільно-громадських інституціях, в освітніх закладах усіх форм навчання неминуче спричиняє знищення не менш важливих інших її функцій: ідентифікаційної, експресивної, гносеологічної, мислетворчої, естетичної, культуроносної, номінативної тощо. Тобто всебічне функціонування української мови в усіх державних, суспільних інституціях, електронних засобах масової інформації є питанням життя або смерті української нації, національної держави, європейської української України. Адже однією з основних мотиваційних передумов війни Російської Федерації проти України є московсько-путінська політика захисту «русскоязычного населения».

Сферу суспільно-політичного функціонування та державний статус української мови суттєво підриває неконституційно прийнятий Закон України «Про засади державної мовної політики» Ківалова-Колесніченка. Він і надалі залишається зброєю найбільшої руйнівної сили в руках московського ворога.

Законодавча підтримка статусу української мови як єдиної державної є стратегічним питанням національної безпеки і формування національно-громадянської ідентичності громадян України. Зареєстрований  у Верховній Раді України законопроект № 5670 «Про державну мову» відповідає вимогам «Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», юридично збалансований, створює передумови для громадянської злагоди, утвердження соборної України.

Для зрячих, а не засліплених маніпулятивною московською пропагандою очевидно, що Україну від московських агресорів захищають українськомовні та російськомовні патріоти. Запропонований законопроект № 5670 «Про державну мову»  створює дуже потрібні передумови, щоби діти, онуки, правнуки російськомовних патріотів виростали, виховувалися в українськомовному освітньому та інформаційно-гуманітарному середовищі, формувалися як українськомовні інтелектуали, свідомі громадяни і патріоти України, щоби ніколи таким, як Путін, не було жодних підстав заявляти про якийсь захист від «фашистської, нацистської, бандерівської хунти», яка нібито загрожує життю «русскоязычных».

Суспільно-культурне товариство «Гуцульщина» у Львові звертається із вимогою терміново розглянути і ухвалити Закон України «Про державну мову» (законопроект № 5670). Це виважене рішення стане фундаментальним підґрунтям функціонування української мови, культури, духовності, моралі, звичаїв, традицій у кожній клітині суспільного і державного організму, сприятиме розвитку економіки, соціальної сфери. Тоді побачимо, відчуємо, як розквітне Україна і жоден ворог не насмілиться порушити кордони доброчинної, творчої, працелюбної української України.

Прийнято на загальних зборах 28 січня 2017 року у Львові.

Серед майже 200 підписантів (копії підписів додаємо):

Василь Лизанчук – доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені І. Франка, академік АН Вищої школи України, Заслужений журналіст України, громадський діяч; Зорислава Ромовська - провідний український науковець, політик і громадський діяч, доктор юридичних наук, професор. Заслужений юрист України, народний депутат України (1998-2002 рр.); Нестор Библюк - доктор технічних наук, професор Львівського національного лісотехнічного університету, голова Регіонального об’єднання дослідників Гуцульщини;  Михайло Гнатюк -   доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені І. Франка, громадський діяч; Дмитро Заячук – доктор фізико-математичних наук, професор Львівського національного політехнічного університету; Олена Никорак – доктор мистецтвознавства, кандидат історичних наук, етнолог, старший науковий співробітник Інституту Народознавства НАН України, член НТШ імені Т.Г.Шевченка; Петро Сіреджук - доктор історичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника; Петро Бенюк – народний артист України, актор Львівського національного академічного драматичного театру імені М. Заньковецької, кавалер ордена «За заслуги»; Олександр Масляник -  письменник, редактор і видавець, Заслужений журналіст України, лауреат міжнародних літературних премій імені Ірини Вільде та імені В. Винниченка, головний редактор журналу «Гражда», громадський діяч; Василь Гурмак – скульптор,  професор кафедри монументальної скульптури  Львівської національної академії мистецтв; Володимир Гаюк -  Заслужений працівник культури України, віце-президент Світового християнського конгресу, громадський діяч; Микола Грималюк – живописець, викладач Львівської національної академії мистецтв; Василь Коржук – голова суспільно-культурного товариства «Гуцульщина» у Львові, полковник ЗСУ у відставці;  Микола Козурак – науковий співробітник Львівської національної академії мистецтв; Юрій Проданюк - полковник ЗСУ, командир вертолітного екіпажу, здійснив понад 200 бойових вильотів у зону АТО;  Оксана Смерека-Малик – поетеса, філолог-романіст, народна майстриня, директор Художнього ліцею  Львівської національної академії мистецтв; Олег Соломченко – різьбар, консультант Львівської академії мистецтв;  Василь Стефак  – Заслужений працівник культури України, член Національної спілки письменників України, прозаїк, лауреат   літературних премій; Надія Черкес – член Національної спілки письменників України, кандидат філологічних наук, доцент, зав. кафедри Львівського національного медичного університету; Ігор Паньонко – кандидат юридичних наук, доцент ЛНУ ім. І. Франка;  Наталія Луців-Шумська – юрист, суддя Галицького районного суду; Юрій Атаманюк – журналіст, власний кореспондент газети «Час і події»; Юрій Балагурак – архітектор;  Василь Біленчук – полковник міліції у відставці, громадський діяч; Ірина Білик – народна майстриня, керівник мистецького гуртка «Намистинка», лауреат Міжнародних гуцульських фестивалів; Юрій Гав’юк – скульптор, член Національної спілки художників України, голова товариства Живої Етики імені Реріхів;  Ольга-Віра Геник – пенсіонерка, співзасновниця суспільно-культурного товариства «Гуцульщина» у Львові; Василь Заячук – кандидат сільськогосподарських наук, доцент Львівського національного лісотехнічного університету; Віра Загоруйко – лікар-стоматолог;  Володимир Звонар – директор Львівської швейної фабрики;  Микола Кушнірчук – лікар-хірург, викладач Львівського національного медичного університету;  Микола Негрич – поет, член Національної спілки письменників України;  Степан Помфюк – народний майстер, лауреат Міжнародних гуцульських фестивалів; Василь Петруняк – Заслужений енергетик України, кавалер ордена «Знак Пошани»  та сотні інших.