На виконання програми прийнятої Верховинською районною радою на 2016-2020 роки  «Про збереження та примноження культури і побуту гуцулів»,   ГО Всеукраїнське товарирство «Гуцульщина» спільно з Верховинським відділенням «Гуцульщина» МОН України, провели підсумки регіонального учнівського кокурсу з написання творів про Гуцульщину на говірній гуцульській мові. Переможців конкурсу привітали голова Всеукранського товариства  Дмитро Стефлюк, голови Верховинської районної ради і адмінустрацуії Іван Шкіндюк та Олег Лютий.

далі ...

Письменник, прозаїк, поет не має права нині мовчати. Цього просто не можна робити, бо зараз такий час, на який мусиш відреагувати.

Про це вчора, 14 лютого, заявив письменник, видавець, редактор Олександр Масляник під час творчої зустрічі у Львові, передає кореспондент ІА ZIK.

Зустріч із читачами відбулася у дружній атмосфері у книгарні «Книжковий дворик». Серед присутніх було багато друзів Олександра Масляника, а також поціновувачі його творчості. Вони мали змогу почути уривки із книги «Каміння на всіх», які зачитав актор Юрій Глущук.

«Каміння на всіх» неможливо враз прочитати. Це треба робити повільно, слідкувати за словом, бо воно сплетене, як гуцульська вишивка. Ти мусиш читати кожну «барву». У книзі відчувається і подих карпатського вітру, і зима, і сліпий дощ», – зазначив заслужений працівник культури України Володимир Гаюк.

Окрім письменницької діяльності, Олександр Масляник займається видавництвом книг, журналістикою.

«Як видавець у мене є надзвичайно цінні та важливі проекти. Є такий письменник Михайло Ломацький. Донедавна я його не знав. Я вже 10 років редагую гуцульський історико-краєзнавчий журнал «Ґражда» і дуже часто їжджу Гуцульщиною. Тоді вперше почув про Ломацького. В еміграції він написав 30 книг, з яких 20 про Гуцульщину. Я видав його книгу «Заворожений світ», де йдеться про закарпатську Гуцульщину. Таких досліджень є дуже мало. Ця книжка – абсолютний бестселер», – розповів Олександр Масляник.

далі ...

Косівщина славиться своїми умілими майстрами, старовіковою культурою, неповторним мистецьким колоритом та чудовою природою. Родзинкою місцевості є Гуцульщинознавство, яке набуває популяризації далеко за межами краю. Національний природний парк «Гуцульщина» підтримує та всіляко сприяє збереженню народних атрибутів у всіх його проявах. Для цього вже створений музей стародавніх ужитностей та планується формування музею Історичних постатей Гуцульщини «Гуцульська світлиця». Наповнюючи Гуцульську світлицю тематичним матеріалом хочеться зробити її водночас і такою, щоб відображала побут гуцулів, і щоб була оповита «живими» історіями очевидців гуцульської культури, не дублюючи інші заклади. А правдивішу та цікавішу історію як історія сучасників подій нам годі й шукати. Тому ми вирішили залучити для пошуку правди наше підростаюче покоління і організували конкурс фото та ессе «Спитай прабабусю», де школярі, спілкуючись із рідними, самі стали інструментом в руках історії. Важко передати емоції дітей, які почули від прабабусь і прадідусів історії про те, як вони врятувалися в часи війни, як пережили повоєнний голод і як здригалися від стуку в двері, боячись візиту енкаведистів. Нам дуже приємно, що відгукнулося так багато школярів, в серцях яких ми побачили велику любов до своїх рідних, до традицій, і до нашої спільної історії. Діти з таким захопленням розповідали нам про своїх прабабусь і прадідусів, що хочеться тільки сказати їм «дякуємо», за те, що виховали таких патріотів свого краю. З таким щирим і юним поколінням і Україна, і ми з Вами, можемо впевнено крокувати у майбутнє!

Серед найцікавіших світлин, відмічених журі конкурсу були:

далі ...