Косівщина славиться своїми умілими майстрами, старовіковою культурою, неповторним мистецьким колоритом та чудовою природою. Родзинкою місцевості є Гуцульщинознавство, яке набуває популяризації далеко за межами краю. Національний природний парк «Гуцульщина» підтримує та всіляко сприяє збереженню народних атрибутів у всіх його проявах. Для цього вже створений музей стародавніх ужитностей та планується формування музею Історичних постатей Гуцульщини «Гуцульська світлиця». Наповнюючи Гуцульську світлицю тематичним матеріалом хочеться зробити її водночас і такою, щоб відображала побут гуцулів, і щоб була оповита «живими» історіями очевидців гуцульської культури, не дублюючи інші заклади. А правдивішу та цікавішу історію як історія сучасників подій нам годі й шукати. Тому ми вирішили залучити для пошуку правди наше підростаюче покоління і організували конкурс фото та ессе «Спитай прабабусю», де школярі, спілкуючись із рідними, самі стали інструментом в руках історії. Важко передати емоції дітей, які почули від прабабусь і прадідусів історії про те, як вони врятувалися в часи війни, як пережили повоєнний голод і як здригалися від стуку в двері, боячись візиту енкаведистів. Нам дуже приємно, що відгукнулося так багато школярів, в серцях яких ми побачили велику любов до своїх рідних, до традицій, і до нашої спільної історії. Діти з таким захопленням розповідали нам про своїх прабабусь і прадідусів, що хочеться тільки сказати їм «дякуємо», за те, що виховали таких патріотів свого краю. З таким щирим і юним поколінням і Україна, і ми з Вами, можемо впевнено крокувати у майбутнє!

Серед найцікавіших світлин, відмічених журі конкурсу були:

«На візі»

Про худобу дбали не менше, як про членів сім’ї. Тому приводив кожен ґазда свою корівку чи коня на « візу », тобто щеплення та огляд. Будурович Анна Федорівна (перша справа ) з односельчанами. 1949 рік. Середній Березів.

В далеку путь

Повоєнна техніка – дивина в невеличких селах та селищах, тому її поява була приводом для фотографування. Смт. Яблунів, 1946 р.

Герої першої світової

Перша Світова війна не оминула Косівщину. На фото – Корпанюк Іван із своїм Mauser у відпустці та його дружина Корпанюк Мариня. с. Вербовець, 1916 рік.

В.о. директора НПП «Гуцульщина», с.н.с., к.б.н. , Голова Косівського товариства «Гуцульщина» Стефурак Ю.П.

Старший науковий співробітник, к.б.н. , секретар Косівського товариства «Гуцульщина» Пасайлюк М.В.