2 травня святкує 60-літній ювілей заслужена майстриня народної творчості Марія Миколаївна Стефак із Рунгурів Коломийського р-ну, яка прославилася на увесь світ виробами свого ткацького верстата: унікальними вишиванками, барвистими рушниками, крайками і запасками, які з гордістю носять українці як у рідному краї, так і в  різних країнах світу, куди їх закинула доля.  Чимало молодих пар пішли під вінець у вишитих строях Марії Стефак. Вона ткала рушники для учасників Національного заслуженого академічного ансамблю ім.Г.Верьовки, костюми для солістів ансамблю "Гопак", для багатьох відомих співаків. Виткана  сорочка за мотивами борщівської вишивки на виставці в Києві була визнана найкращим твором 2010 року, а про тематичні рушники Марії Стефак, виткані за мотивами українських пісень та колядок, знято не один сюжет на Івано-Франківському, Чернівецькому та Київському телебаченні, бо це справді "нове слово" у народному прикладному мистецтві, коли кожен  узір на полотні передає рядки пісенного твору. Таким є авторський винахід Марії Стефак, недаремно її прийняли до Національної спілки народних майстрів України ще в 1995 році, а в 2009 удостоїли звання заслуженого майстра народної творчості.

Працює майстриня у рідній хаті, на верстаті, який для неї налаштував 90-літній народний майстер Михайло Граб із Корнича. Творить завжди з молитвою на устах, а деколи й з материнською піснею, адже саме від матері успадкувала художній талант і надзвичайну працелюбність, яка проявляється не лише у  творчості, але й щоденному газдівстві. Марія Миколаївна - зразкова господиня, завжди гостинна, щедра і привітна, вона є чудовою дружиною, матір'ю та бабусею і просто дуже милою, вродливою жінкою, яку поважають односельці, родина і численні друзі, серед яких і поважні науковці, і авторитетні можновладці, і знані митці. Усі захоплюються талантом Марії Стефак, її простотою і  скромністю, душевністю і лагідністю, її відкритістю до людей і світу, красу якого вона вбирає всім своїм єством і майстерно та оригінально передає у візерунках та барвах власних тканих робіт. Дуже шкода, що 60-річний ювілей такої прекрасної людини цьогоріч не вдасться відзначити гучно й велелюдно, хоч сама Марія Миколаївна не любить помпезних урочистостей. Для неї важлива шана у людських серцях і захоплені погляди тих, хто носить чи споглядає її численні  мистецькі творіння. З її маленької майстерні на Пискавці в с.Рунгури вони розлітаються у світи, як птахи у вирій, і повсюди "щебечуть" про її справжній самобутній талант. З роси і води вам, шановна ювілярко! Здоровя і натхнення у праці!