У зачіску карпатської нареченої донині вплітають більше 50 прикрас, серед яких... мушлі, гудзики, стрічки, нитки.

         Важить весільний головний убір “кнєгині” (так тут називають наречених—авт.) 3-5 кілограм, разом з прикрасами він щільно прилягає до голови і носити його навіть боляче. Але карпатські дівчата, які виходять заміж, на це не зважають, бо чого не зробиш, аби у найважливіший день, аби виглядати справжньою княгинею на власному святі.

         “Традиція називати наречених “кнєгинями” дуже давня, і закорінена напевно ще в давньоукраїнські часи, коли на наших землях були князі та княгині, --розповідає Іван Зеленчук, народознавець з Криворівні, мати якого зібрала сотні наречених до шлюбу.--За народними уявленнями, кожен наречений та наречена у день свого весілля є вельможами, до них, як до справжніх можновладців, звернена увага усіх людей, їм віддають почесті, приносять дари, і вони владарюють на своєму весіллі”.   Весільний одяг наречених був пишний, багатий, а зачіска молодої—дуже складна. ЇЇ починають робити у суботу рано-вранці перед шлюбом. Зачісування і накладання усіх прикрас триває...дві-три години. “Усе розпочинається з молитви, згодом батьки благословляють зачісування і тоді вже я починається заплітання  нареченої,--розповідає Ірина Кіращук, мешканка Криворівні, яка збирає молодих  до шлюбу.--При цьому часто позаду нареченої стоять жінки та приспівують жалібні співанки про прощання з дівоцтвомі”.

         Заплітати молоду до шлюбу могла лише жінка, яка мала авторитет у селі, сама добре жила в родині, не сварилася з чоловіком, була доброю та вправною  господинею, побожною, чесною, в якої діти були здоровими та розумними. А удовиць, розлучених, жінок з поганою репутацією, та тих, в яких часто помирали діти, навіть  близько не підпускали до наречених, бо вважалося, що вони через розчісування волосся можуть передати погану енергетику свого життя. За словами Ірини Кіращук, бажано, щоби в нареченої було довге волосся, бо треба обов'язково заплести дві коси, як символ того, що молоді завжди будуть у парі. У кого волосся недовге, то його “продовжують” за допомогою “запліток”, спеціальних темно червоних ниток, які приставляють до розділених пасем. Десь за сантиметрів 4-5  від центру голови у коси починають вплітати чорні товсті шнурки завдовжки 15 сантиметрів, на які нанизані блискучі ґудзики, їх називають “кістками”. Далі влітають такі самі шнурки з дрібними мушлями. Зверху коси ще переплітають світло червоними шерстяними нитками--“поплітками” та укладають позаду голови підковою.

         “Коли коси укладені, молодій на чоло приставляють та зав'язують позаду голови  спеціальний убір “чільце”,--продовжує пані Ірина.--Зроблений він у формі півкола з м'якого металу та прикрашений камінчиками бісером і лелітками. Чільце заввишки до 10 сантиметрів, завширшки—до 40. Це наче своєрідна вуаль для молодої, аби під час весілля її ніхто не зурочив ”. Зверху над чільцем викладають 5-7 золотистих стрічок-- “огальонів” із нашитими різноманітними прикрасами у вигляді квіток.  Позаду кіс, на потилиці, причіпляють... “хвіст. Це складені удвоє шерстяні різнобарвні нитки сантиметрів 50 завдовжки. Кольори ниток “хвоста”, як правило такі ж як барви вишивки того чи іншого села. Тому по “хвості” одразу можна було впізнати, звідки наречена. Над “огольонами” нареченій кладуть на голову ще й віночок. “Це невеличкий круглий...капелюшок,  сантиметрів 10 в діаметрі, зшитий з червоного сукна, барвінку, часнику, старовинних монет, леліток та бісеру, --пояснює  пані Кіращук.--Кожен елемент вінка має символічне значення. Так червоний колір сукна та часник—обереги від лихого погляду, барвінок—символ молодості й чистоти, монети—побажання  багатства новій родині, лелітки та бісер —символ багатьох майбутніх красивих і розумних діток. Має такий віночок і наречений, йому цей оберіг причіпляють до весільної шапки-баршівки. Шиють вінок, як правило рідні або хресні матері наречених. Усю роботу виконують на...хлібі. У шлюбну ніч батьки наречених скріпляють ці весільні віночки докупи як символ нерозривності нової родини”. До речі, головний весільний убір нареченої дуже дорогий, приблизна ціна від 3000 гривень.

Сабіна РУЖИЦЬКА

         Фото Івана ЗЕЛЕНЧУКА