Оригінальна традиція Різдва в селі Криворівня, що на Прикарпатті. Цього дня до церкви сходяться колядники, які прославлятимуть Бога відсьогодні аж до Водохреща. Це давня гуцульська традиція, яку передають чоловіки з покоління в покоління.
«КораЛЛі радять Діда Иванчіка єк одного з найліпших випускників консерваторії на горі Попіван. Вин вам докладно розкажет єк то колис було на Риздво у долині межи Білов та Чьорнов Ріков», – мовлять на гуцульському діалекті учасники франківського рок-вар'яте, чиїми зусиллям з'явився цей аудіотвір.
Уривок з твору «Дідо Иванчік» Петра Шекерика-Дониківа.
Читає — Василь Зеленчук. Зведення, мікс — Михайло Адамчак.
26 грудня відбулося розширене засідання ради відокремленого підрозділу Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» у Верховинському районі, на якому були розглянуті питання про підсумки роботи за 2017 рік та завдання на 2018 рік. З інформацією виступив голова підрозділу Михайло Нечай, який відзначив, що Верховинська Гуцульщина тісно співпрацює з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування над вирішенням питань збереження та примноження автентичної Гуцульської культури. Творчі аматорські колективи приймають активну участь в місцевих, регіональних та міжнародних фестивалях. Традиційними стали проведення свята «Полонинське літо», «Гуцульський ярмарок» в селі Красник, «Фестиваль Могура - Кумлика», «Гуцульська розколяда». В цьому році завдяки підтримці Верховинської селищної ради відбувся І Фестивальний конкурс гуцульської убирі. Активісти Верховинської Гуцульщини, депутати Верховинської районної, селищної та сільських рад беруть активну участь у вирішенні питань соціально-економічного розвитку територій.
Цікава подія в громадському житті відомого вченого – краєзнавця, доктора історичних наук, професора Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Петра Сіреджука, який видав велику дослідницьку працю «Галицька Гуцульщина у великій війні”. Зміст цього дослідження складений на основі традицій, що склалися в українській історіографії: січовий рух – стрілецькі товариства – січове стрілецтво.
Стрілецька слава гуцулів стала часткою української ідентичності, праобразом сучасної української політичної нації. В книзі вперше опубліковано фотознімки з приватних колекцій.