Управа Всеукраїнського товариства «Гуцульщина»

з глибоким сумом сповіщає, що 30 грудня 2018 року раптово відійшов у вічність доброчинець, громадський діяч, сподвижник відродження української церкви, людина, яка першою у 1990 р. підняла національний прапор України на Закарпатті, першотворець "туристичної мекки" на гірськолижному курорті Драгобрат,   активний громадський діяч товариства «Гуцульщини» Юрій Звонар.
 

 Громадська діяльність  Юрія Звонаря-плід довгих і нелегких пошуків та самовідданої праці на прославу  рідного Гуцульського  краю та України.

Управа  ГО Всеукраїнське товариство «Гуцульщина»

вітає

 Миколу Миколайовича БЛИЗНЮКА- викладача  Косівського   інституту ПДМ ЛНАМ, активіста Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» з вагомим науковим доробком –

захистом  при Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова докторської дисертації на тему: «Методична система навчання етнодизайну майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва на основі інформаційних технологій»

Бажаємо Вам п. Миколо успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні й громадському житті!

Управа ГО Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» щиро вітає жителів Гуцульщини, наших приятелів в Україні та за кордоном з Новим роком та Різдвом Христовим!

Нехай з останніми хвилинами Старого року Вас покинуть турботи та негаразди, а Новий, 2019 рік принесе Вашим родинам духовне і матеріальне благополуччя, а в нашу рідну Україну мир та суспільну злагоду. Запорукою цього хай будуть прийдешні Різдвяні свята –вісники оновлення земного буття з Гуцульською колядою та Йорданською водою.

Бажаємо щоб Різдвяна зоря запалила у Ваших серцях вогонь віри, надії та любові!

Голова ГО Всеукраїнське

товариство «Гуцульщина»                                    Дмитро Стефлюк

                         Задумана, замріяна, щира та відверта...

Як той узір

Милує зір,

Так серце – говір співанковий.

Я народилась серед гір,

І щастя тут мого підкова…

         Минуло більше року, коли перестало битися серце  жінки з особливо чарівної красою, поетеси, письменниці  та журналістки Марії Влад.

Так, вона була по-особливому чарівною, адже  любов до рідного краю, що  переповнювала її серце,  виливалася дзвінким потоком гірських струмків  з під її пера. 10-літньою дівчинкою вона надрукувала свої перші ліричні проби в нашій районній газеті. І з тих пір бажання творити уже неможливо було  спинити. Це як перші промені вранішнього сонця – ніжні, несміливі, тендітні, проте, з неймовірною силою пробивають  чорну стіну ночі.

Фактично вся творчість  поетеси    присвячена рідному краю, своїй малій батьківщині, рідній Гуцульщині. «Воно бринить в мені. Сидить  в мені моя Гуцульщина. І нікуди я від цього не дінуся. І я щаслива з того, що я так люблю свій край. Він мені завжди наймиліший».

далі ...

Ухвала Міжнародної наукової конференції «Гуцульська республіка – феномен творення української державності на Закарпатті періоду української національної революції»

(смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської обл., 10 листопада 2018 р.)

У роботі конференції взяло участь більше 90 осіб: представники органів державної влади, закордонні та вітчизняні науковці, краєзнавці, молоді вчені, вчителі шкільних навчальних закладів краю, громадські діячі.

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вирішення актуальних проблем з вивчення процесів державотворення на Закарпатті, Закарпатській Гуцульщині періоду Української національної революції 1917–1923 рр., узагальнивши джерелознавчі та історіографічні здобутки, учасники конференції відзначили, що важливим етапом не лише в розвитку політичного життя на Закарпатті, а й загальноукраїнського державотворчого процесу стала діяльність українських народних рад на території краю. Серед них виділялася заснована в листопаді 1918 р. Гуцульська Народна рада в Ясіні, що ухвалила рішення про приєднання східних районів Закарпаття до ЗУНР. Апогеєм національних змагань українців Закарпатської Гуцульщини стало проголошення на початку 1919 р. в цьому містечку Гуцульської республіки, керівники якої вважали її складовою ЗУНР.

Загалом високий науковий рівень доповідей, виголошених у процесі роботи чотирьох пленарних засідань, учасники відзначили їх актуальність, ґрунтовність, наукове та суспільне значення, а також належну якість та глибину досліджень. Учасники конференції, звернули увагу на необхідності продовженні вивчення: початків етнонаціональної самоідентифікації українців Закарпаття; зовнішніх і внутрішніх чинників самовизначення Закарпаття в 1918–1919 рр.; становлення і функціонування органів української влади на Закарпатській Гуцульщині періоду Української національної революції; питань співпраці Гуцульської республіки та ЗУНР; визначних постатей Гуцульської народної ради і Гуцульської республіки; збереження карбів Гуцульської республіки в історичній національній пам’яті. Вирішено сприяти науковій комунікації, організації та проведенню проектів з метою популяризації вікопомної події серед закарпатських українців.

далі ...