В честь цього ювілею, 14 лютого 2020 року, в селищі Верховина відбувся «Круглий стіл», під час якого проаналізовано діяльність Товариства за 30-річний період та окреслено основні завдання на майбутнє. Урочисті заходи, з нагоди цієї події, відбулись в районних та міських організаціях Товариства в Україні, за участю представників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Згідно рішення Управи Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», спільно з керівництвом музеїв вирішено організувати тематичні Виставки, присвячені діяльності Товариства. Зокрема, починаючи із 1 грудня 2020 року, буде відкрито окремі тематичні Виставки у трьох музеях Прикарпаття. І. Історико-краєзнавчому музеї «Гуцульщина», в селищі Верховина. ІІ. Національному музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського (м. Коломия). ІІІ. Музей-садиба родини Шухевичів в селі Тишківці, Городенківського району. (Володимир Шухевич видатний дослідник Гуцульщини). Запрошуємо всіх бажаючих, у зручний для вас час, відвідати тематичні Виставки, присячені 30 річному ювілею Товариства «Гуцульщина» в Україні, ближче ознайомитись з етносоціальною історією Гуцульського краю, самобутньою етнографічною культурою і побутом гуцулів Українських Карпат. |
У серії «Гуцульський світ» побачили світ «Жьиб’ївські новелі» авторства неперевершеного Онуфрія Манчука (Львів, Растр-7, 2020, 116 с.). «Гуцульський світ» – таку назву отримала нова видавнича серія, що її започаткували Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» та Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського. До проекту фінансово долучилися гуцули громадської організації «Верховинсько-Київський клуб «Швейково». У найближчих планах - видати у серії «Гуцульський світ» нові й перевидати призабуті скарби з великої гуцульської робітні. Як зазначили автори проекту - голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро СТЕФЛЮК і генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського Ярослава ТКАЧУК, вершинними є твори письменників, які народились і проживали на Гуцульщині й у 30-40-х роках минулого століття започаткували традицію творення художніх текстів гуцульським діалектом, сміливо імплементувавши його в мову власних творів. Маємо на гадці найперш Петра Шекерика-Дониківа та Онуфрія Манчука. Для них гуцульський діалект властиво став літературною мовою. І персонажі, й автори художнім мовленням відтворили найтонші нюанси гуцульського говору. Онуфрій Манчук усі відведені йому Всевишнім земні роки жив і дихав Гуцулією. Чи широко відоме це ім’я сучасному читачеві? Ні. Тоталітарна радянська система викреслила це прізвище з усіх довідників. Тільки в новітні часи воскреслої незалежної України цей гуцул з неабияким літературним хистом і світлом українського духу став відомим широкому загалу. Високі й сліпучі узверхи додавали йому сили та відваги. У Першу світову добровільно зголосився стати на захист рідного краю, служив в армії Головного отамана війська УНР Симона Петлюри, воював у батальйоні Українських Січових стрільців, брав участь у бою на горі Маківці. У вересні 1939-го вітав Червону армію з національним синьо-жовтим прапором. А як інакше зустрічати братів-східняків з великої України? Нова влада не забула того патріотичного пориву Онуфрія Манчука. Весною 1941 року енкаведисти забрали його з хати, катували у жьиб’ївській тюрмі і, втікаючи від німців, убили в гурті невинних гуцулів. Уся родина січовика Онуфрія Манчука була поскрибована: син, два молодші брати і зять загинули в рядах УПА. «Жьиб’ївські новелі» Онуфрія Манчука – унікальна книга з життя Гуцульщини. Автор досконало володіє гуцульською говіркою, яка має багато відтінків і нюансів, з найбільшою виразністю скористався фонетичними відмінностями діалекту. Вслухайтеся в неперевершений гуцульський гумор Онуфрія Манчука:
– Юрочьку любий та солодкий, єк минi скучьно без тебе було. Й говорит, тай говорит у один гайташ минути не стане. Адi, так єк адвокат у судi. Ати, мой, став єc видразу, єк пень, дурний. Шото має бути? – Скучьно, – каже, – ї було без тебе? Аби по такiй правдi дихала! Видиш, шо бреше, але шо то є – мiркуєш. Iгi, мой! Знаєш, шо тут єкiс пiнта тобi теше, але єкi? Дурний єс, єк сак. Аж видтак, далi-нi-далi, уна тобі си приповiст. Шо купила собi новий кожух, фустку й ше когутки злотнi.
Збірка «Жьиб’ївські новелі» Онуфрія Манчука повинна бути в кожній гуцульській хаті!
|
28 липня 2020 року у м. Косів голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк провів засідання Управи товариства в якому взяли участь голови районних та міських Товариств, начальники відділів культури, представники засобів інформації регіону Гуцульщина, керівники Косівської районної ради та райдержадміністрації Павло Ванджурак та Петро Іванишин.
Переглядів: 213 |
|
Дата: 30.07.2020
|
20 липня минуло тридцять років як відійшов у вічність Сергій Параджанов, український та вірменський кінорежисер, один з представників українського поетичного кіно, який створив відомий на весь світ кіношедевр «Тіні забутих предків» за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. З цієї нагоди на фасаді хати-музею «Тіні забутих предків» встановлено та освячено пам’ятну дошку всесвітньо відомому кінорежисеру, яку освятили священники отці Іван Рибарук та Ігор Рибенчук. Голова Всеукраїнського товариства Гуцульщина привітав працівників і гостей музею та наголосив, що кінофільм Тіні забутих предків найкраще представив Гуцульску культуру і побут в Україні та за кордоном. Кінорежисер Юрій Ільєнко та актор Іван Миколайчук відкрили найкращі риси та характер життя гуцулів, їх духовності і віри в складних житєвих ситуаціях. Колективу музею вручено Подяку Всеукраїнського товариства Гуцульщина - за збереження та примноження. автентичної Гуцульської культури. В заході взяли участь та виступили Іван Шкіндюк- голова Верховинської районної ради та Оксана Чубатько- заступниця Верховинського селищного голови.
Переглядів: 218 |
|
Дата: 21.07.2020
|