Головна » Статті » Культура Гуцульщини

Що на столі різдвяному?

                                          Що на столі різдвяному?

У вечір перед святом народження Сина Божого,  коли за столом збирається вся родина, з’їжджаються з усіх усюд до батьківських хат діти й онуки, на стіл викладають 12 страв. Кожна з них має своє магічне значення. Чому саме така кількість смаколиків є на наших столах запитуємо методиста з питань фольклору коломийського районного управління культури, що на Івано-Франківщині,  Миколу Кавацюка.

--12—цифра сакральна,--мовить знавець народних традицій,--  Зокрема є 12 місяців у році, 12 апостолів було з Ісусом Христом. А ще 12 страв можна порівняти із підсумками року. Люди трудилися а тепер  всі разом споживають плоди своєї праці.

--Головною стравою на Святвечір є кутя, навіть всі її складові, мають символічне  значення.

--Як зеренця у каші тримаються вкупі, такою згуртованою має бути вся родина. Та й будь-яке зерно — символ багатства, достатку, добробуту. До речі, кутю в різних регіонах варять по-різному. Як правило, це пшенична або ячмінна каша, а на Півдні України її готують з рису. Та кожна складова  куті справді  символічна: мед це —любов та кохання між подружжям, мак—захист від злих сил, горіхи—розум, родзинки—краса. Уже в сучасному варіанті до куті додають халву.

--Що ще має бути на святковому столі?

-- Це залежить від регіону України. Але є щось загальне. Зокрема на Святвечір їдять лише пісні страви, бо це останній день пилипівського посту. Смакують   варениками (з картоплею, капустою, грибами, маком, рибою, сушеними фруктами),  пісними голубцями з пшоном, товченою картоплею чи рисом із квашеної капусти. Ці страви символізують  багатство та повноту роду. Кладуть на стіл і пісний борщ—знак  суєтного буденного життя.

Смажена риба і маринований оселедець – символи християнства. Мариновані білі гриби й капуста тушкована з грибами—віщують те, що в родині народиться багато дітей. Печуть і квасолеві пиріжки, знаки  грошового прибутку. Їдять залюбки й картоплю (обчищену або в мундирах) присмачену підливою з олії та часнику, капусту з морквою і цибулею (свіжу чи  квашену), горох з олієвою підливою. Ці страви символізують щоденну важку працю.  Усе це запивають узваром із сушених груш, яблук, слив. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні. Такий напій символізує те, що родина позбудеться у наступному новому році всіх бід.

--Які є ще атрибути святої вечері, окрім 12 страв?

--Практично кожна річ у цей час наділяється якимось сакральним сенсом. Це й дідух, який вносить господар. Він -- пам'ять роду. Велике значення має і сіно. Його для урочистого дня бережуть з першого літнього покосу. Сіно ставлять  під стіл та на стіл. Причому ретельно стежать, аби суха трава була м’якенькою без колючих гострих стебел, щоби ніхто в родині не сварився. 

У сіно, що під столом, перед вечерею сідають діти та імітують  голоси домашніх тварин. Таким чином заворожують на приплід худоби. А християнське значення сіна—символ того, що маленький Ісус народився у вертепі, і Його поклали у жолоб, де була суха трава для худоби. Накривають стіл найкращою скатертиною, білою або кольоровою, тканою чи вишитою. На Заході таку святкову скатертину називають обрусом. У деяких частинах України стіл накривають спеціальним великим вишитим рушником.

--І вже після цього можна викладати на стіл смаколики?

--Не зовсім. Адже по кутах столу, ще перед тим, як його застеляють, викладають по три зубки часнику, аби нічого лихого не було за вечерею. Згодом  стіл обв’язують мотузкою, і по кутках додатково  в’яжуть великі вузли на знак того, щоби ворогам рот не відкривався. Посередині однієї зі сторін столу кладуть  три великі пишні калачі.  Біля них кладуть і запалюють воскову велику свічку. І лише тоді можна вже викладати смаколики та починати святу вечерю.

Сабіна РУЖИЦЬКА

Матеріали видавництва " Експрес"

Категорія: Культура Гуцульщини | Додав: Tall_Admin (29.06.2016)
Переглядів: 266 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0