Головна » Статті » Про Гуцульщину

До концепції сталого розвитку Гуцульщини.

Погляд у майбутнє.

 

До концепції сталого розвитку Гуцульщини.

 

     Проблеми збереження та розвитку гірських районів вже давно набули глобального значення. Гори в світовому розумінні трактуються не лише як місце величезного біорізноманіття, але як і значні запаси води, корисних копалин, лісової та сільськогосподарської сировини. Гірські екосистеми роблять суттєвий вплив на життя майже половини населення земної кулі: 10 відсотків якого проживають безпосередньо в гірських умовах. А в горах особливо гостро стоять цівілізаційні проблеми: підвищення життєвого рівня людей, подолання безробіття і бідності, питання охорони здоров»я, санітарії та гігієни, освіти, енергозабезпечення, розвитку туризму, комунікацій, освоєння ресурсного потенціалу, осучаснення виробництва та побуту. Ці проблеми загострились внаслідок того, що до останнього часу роль гірських регіонів в нашій державі принижувалась, а часто не визнавалась, що привело в першу чергу до великого відставання в соціально-економічному розвитку гірських поселень. Навіть Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» крім підвищення зарплати та пенсії жителям нічого не дав. Бо саме підвищення зарплати призвело до зростання вартості товарів та зниження їх конкурентноздатності. А пункти закону про стимулювання соціально-економічного розвитку гірських територій та і залишились на папері. Через недостатнє розуміння проблем гірських регіонів повільно виконуються протипаводкові заходи, будівництво доріг, фінансова підтримка виробника. А в останні роки чиновництво замахнулося на «святая святих» гуцулів – полонини, які практично по-грабіжницьки виведено з відання сільських громад.

     В той час, як в багатьох країнах світу, зокрема в Європі, ці проблеми розв»язуються вже тривалий період. Державна фінансова допомога гірським регіонам надається у Великобританії, Німеччині, Австрії, Франції, Швейцарії та інших. В Австрії, наприклад, окрім пільгових кредитів, горяни отримують «вирівнювальну дотацію» на продукцію. В Швейцарії реалізуються державні заходи стосовно розвитку економічно відсталих гірських регіонів, будівництва доріг, фінансування конкретних інвестиційних проектів. В Польщі активно розробляються і впроваджуються регіональні та локальні програми збалансованого розвитку гірських територій. В остання роки подібні проекти почали розробляти на теренах Гуцульщини, особливо на Закарпатті. Але, на жаль, належного фінансування з боку держави ці програми не отрмують, до того інвестиційний клімат залишається несприятливий. Внаслідок реалізація намічених заходів йде мляво, рівень зайнятості населення не зростає, а ресурсний потенціал і на далі використовується як сировинна база. Збільшився віддік не тільки трудових ресурсів, а і населення взагалі. Взяти наприклад село Дземброня під Чорногорою. За остання роки тут буквально обезлюдніли цілі присілки. Всі ці питання перебувають в полі зору місцевих органів влади, громадськості. Намічається поступовий перехід до стратегічного і оператвно-тактичного планування, яке спрямоване на визначення й обгрунтування конкретних цілей розвитку та вибір найбільш відповідних засобів для їх досягнення.

 

- 2 -

 

 Прикладом такого підходу є розроблений Програмою прикордонного співробітництва ЄІСП в 2012 році   Стратегічного плану економічного розвитку Верховинського району (Україна) та Рущанської долини (Румунія). Стратегічний план розвитку Верховинського району та Рущанської долини є базовим програмним документом, який відображає перспективне бачення розвитку регіонів громадськістю, ставить стратегічні цілі, закладає принципи їх досягнення та пропонує підхід до організації й управління процесом впровадження. Багато напрямків перспективного розвитку потребують  значної мобілізації ресурсів для ефективного впровадження принципів і механізмів стратегічного управління розвитком територій.

     Мета Стратегічного плану полягає у досягненні економічного зростання, збільшенні добробуту, підвищенні конкурентноспроможності економіки територій, комфорту життя населення та реалізації інтересів усіх секторів територіальної громади.

     Складовими Стратегічного плану визначені цілі, завдання, пріоритети, напрями та проекти, які сприятимуть досягненню основної мети. Розроблений план спрямований на сталий розвиток сусідніх транскордонних територій як процес стратегічного партнерства, який прискорить зростання продуктивності місцевої економіки через стимулювання залучення екологічно сталих інвестицій у соціальну та господарську сферу (нові та існуючі підприємства) та через створення умов для розвитку територій на тривалий період.

     Стратегічний план орієнтується на залучення всіх верств громади до соціально-економічних процесів, забезпечення належних умов життя для мешканців прикордонних територій та наближення стандартів життя до рівня розвинутих європейських територіальних одиниць.

     Стратегічний план розвитку Верховинського району та Рущанської долини  розроблявся в рамках проекту «Місцевий розвиток та передумови відкриття пункту пропуску та будівництва автодороги через румунсько-український державний кордон в межах населених пунктів Шибене (с.Зелене) Верховинського району Івано-Франківської області та та Поеніле-де-Суб-Мунте повіту Марамуреш Румунія», який виконується Агенством з розвитку приватної ініціативи у партнерстві з Івано-Франківською облдержадміністрацією, Верховинською районною радою, громадською організацією «Туристична Асаціація Івано-Франківсщини»,місцевою адміністрацією Поєніле де суб Мунте та громадською асоціацією «Іван Креван» (Румунія).

     Метою проекту є підвищення економічної спроможності та інвестиційної привабливості прикордонних громад Івано-Франківської області України та повіту Марамуреш Румунії через просування сталого розвитку, інвестиційних можливостей та інфраструктурних змін для покращення доступності регіонів. (будівництво автомобільної дороги та відкриття пункту пропуску через  українсько-румунський державний кордон в районі Шибене Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. (Україна) та Поеніле-де-Суб-мунте повіту Марамуреш (Румунія).

    

 

- 3 -

 

Результатами пректу стануть створення інституцій транскордонної співпраці, розробка спільної стратегії сталого розвитку прикордонних регіонів Верховинського району (Україна) та Рущанської долини (Румунія); вивчення думки підприємців; підготовка профілів (паспортів0 громад цільових регіонів проекту; стратегіне планування сталого розвитку територій; покращення інвестиційного клімату територій через створення та просування бази даних місцевих виробників та інвестиційних об»єктів, мапи інвестора; проведеня техніко-економічних досліджень з будівництва дороги Ільці – Шибене та відкриття пункту перетину кордону між Україною та Румунією (проведення проектно- вишукувальних робіт, оцінки впливу на навколишнє середовище), а також проведення лобістської компанії щодо відкриття міжнарожного пункту пропуску на Україно-Румунському кордоні.

     Обгрунтування положень Стратегічного плану було здійснено на основі результатів аналітичних досліджень і прогнозних розрахунків, чинних заонодавчих і нормативних актів центральних та місцевих органів влади з урахуванням міжнародних правових актів і міжнародних угод.

     У процесі розробки Стратегічного плану фахівці Проекту здійснювали методичне забезпечення, експерний аналіз даних і результатів досліджень, отриманих під час здійснення процесу планування, забезпечували надання консультаційних послуг з питань, які належать до всіх аспектів стратегіного планування.

     В процесі стратегічного планування сталого розвитку громад Верховинського району та Рущанської долини було проаналізовано демографічну та економічну структуру та середовище у регіонах, й відповіднопідготовлено профілі громад прикордонних регіонів. Кожен з цих продуктів являє собою єдиний інформаційний документ, що охопив об»єктивний аналіз території, включаючи такі характеристики, як демографічні показники, населення, інфраструктуру, освітній, ресурсний та економічний потенціал територій, можливості для інвестицій, тощо. Було виявлено основні економічні характеристики та тенденції розвитку у двох прикордонних територіях. Профіль громад став збірником інформації та її аналізу, яка демонструє конкурентну позицію територій.

     Вивчення думки підприємців цільових прикордонних громад з української та румунської сторони відбувалося шляхом опитування представників бізнесу на предмет визначення конкретних проблем, побажань та бачення майбутнього розвитку, а також ставлення до відкриття пункту пропуску на українсько-румунському державному кордоні, та можливості, які вбачаються підприємцями при цьому. Дане дослідження надало необхідну інформацію якісного характеру для формування бачення, стратегічних та оперативних цілей стратегії сталого розвитку громад, а також суб»єктивно виявило конкретні проблеми, які мають бути враховані при стратегічному плануванні.

     Після розгляду результатів вивчення середовища бізнесу було розроблене стратегічне бачення, яке презентує найкраще економічне майбутнє територій, розуміння зацікавлених сторін – учасників процесу планування своєї місії

 

 

- 4 -

 

допомогти регіону в реалізації цього бачення та принципи, що спрямовуватимуть цю роботу.

     На основі знань і досвіду членів Комітету та інформації, отриманої в результаті вивчення середовища, Комітет визначив три статегічні напрямки, які були покладені в основу стратегічного плану: 1. Розвиток інфраструктури загального користування та покращення доступу; 2. Розвиток пріоритетних галузей економіки; 3. Розвиток молоді.

     Після визначення стратегічних напрямків було здійснено подальший аналіз для отримання точної картини стану кожного проблемного напрямку в громаді, який передбачав два аналізи:

     Загрози та можливості (зовнішній аналіз) – визначення та оцінка основних загроз і можливостей для кожного проблемного напрямку, що визначаються зовнішнім щодо регіону середовищем.

     Сильні і слабкі сторони (внутрішній аналіз) – аналіз сильних і слабких сторін громади стосовно кожного стратегічного напрямку. Наголос робився на різних елементах інфраструктури громади.

     Після зібраної інформації Комітет визначив стратегічні цілі на основі яких були сформовані оперативні цілі (цілі нижчого порядку) та завдання, тобто конкретні заходи, які повинні бути вжитя для досягнення загальних і конкретних цілей.

     На завершальному етапі прект стратегії був презентований та обговорений на громадських слуханнях, за участю представників усіх цільових громад з двох прикордонних територій. Коротка версія Стратегії сталого розвитку прикордонних громад видана окремою брошурою (українською, румунською та англійською мовами), розповсюджена в цільових регіонах проекту серед зацікавлених сторін (інвесторів, підприємців та виробників регіону, органів місцевого самоврядування та державної влади Івано-Франіквської області та повіту Марамуреш, урядів двох держав тощо).

     Сформований документ Стратегії сталого розвитку двох регіонів мав стати одним з інструментів впливу на представників урядів двох країн для прийняття позитивного рішення щодо відкриття пункту пропуску державного кордону Шибене – Поеніле-де-Суб-мунте.

     Стратегічне бачення проекту полягає в тому, що Верховинський район та Рущанська долина – високорозвинений спортивно-туристичний та рекреаційний центр Східної Європи з унікальними природними та культурними багатствами: гірським ландшафтом, біорізноманіттям, традиційним сільським господарством, ремеслами та гуцульською культурою, який генерує доходи й створює відчуття власної гідності у кожного мешканця.

     Верховинський район та Рущанська долина – регіони з унікальним минулим та спільною дорогою в майбутнє.

     Кінцевою метою, яка випливає зі сформованого бачення, є створення для жителів регіонів вищих стандартів життя, забезпечення можливості та бажання працювати, зростання заможності городян.

     Згідно плану дій робочого органу – Комітету стратегічного планування – було визначено три критичні питання розвитку регіону:

 

- 5 -

 

  • розвиток інфраструктури загального користування та покращення доступу;
  • розвиток приорітетних галузей місцевої економіки;
  • розвиток молоді.

     Ключовим питанням першого напряму мало стати відкриття міжнародного пункту пропуску та будівництво дороги через кордон в Шибеному, що створило би нові можливості для розвитку місцевих громад. Але для реалізації цієї стратегічної цілі потрібно, перш за все створити матеріально-технічну базу, яка уможливить майбутнє спорудження спортивно-розважальних та відпочинково-оздоровчих комплексів на даних територія.

     Проект передбачав включення реконструкцій дороги до кордону в Державну цільову програму розвитку автомобільних доріг на 2013-2018 роки і аналогічну регіональну програму області.

     В цьому контексті визначено і приорітетні галузі, які становлять спільний інтерес -  це туризм, ремісництво та традиційні види діяльності, сільське господарство, фармацевтика та бальнеологія. (Як бачимо з пріоритетів чомусь випало лісове господарство і деревообробка). Не вдаючись в конкретний аналіз вказаного Стратегічного плану (документ публічний) необхідно підкреслити, що він є комплексним та реалістичним. Важливо, що сам план передбачив призначення відповідальних за моніторинг виконання та план моніторингу. А також можливість за необхідності проводити коригування самого стратегічного плану.

     Верховинський центр дослідження і розвитку Гуцульщини вивчивши запропоновані планом шляхи досягнення мети, ввійшов з пропозицією до Верховинської районної ради про розробку на цій основі окремого стратегічного плану розвитку Верховинського району на 2018-2028 роки, і уклав угоду про підготовку та прийняття його в цьому році. План передбачатиме не тільки стратегічні напрями, але і оперативно-тактичні заходи, з конкретними виконавцями та термінами виконання.

     Зокрема, в основу плану пропонується покласти принцип розвитку територіальних вузлів з метою створення умов для екологічного, економічного і соціального добробуту місцевих громад та відповідного комфортного та цікавого відпочинку туристів. Прикладом такого підходу є робота по створенню навколо озера Синевір Закарпатської області еколого-рекреаційної структури на базі комплексу «Старої греблі». Вже в цьому році в бюджеті Закарпатської області закладнено на цю програму понад 50 мільйонів гривень. (Стара гребля -  це по нашому клявза). Тут створено унікальний єдиний в Європі музей сплаву лісу. Розпочато роботи по будівництву відпочинково-оздоровчих об»єктів, створенню інфраструктури. В тому числі будівництво гідроелектростанції, що забезпечить стабільне автономне енергопостачання комплексу «Синевір».

     Подібний комплекс можна створити і в нашому районі на базі клявзи в с.Шибене. Цей комплекс має стати ядром зеленського еколого-економічного вузла, до якого увійдуть такі об»єкти, як обсерваторія на г.Попіван з озером

 

 

- 6 -

 

Марічайка, рафтинговий центр, форельне та мисливське господарство, полонини Щівник, Середня та ін., бальнеологічні об»єкти   Буркуті і Штефульці, гірськолижні траси, точки геологічного туризму (любительський пошук золота дорогоцінних мінералів), музеї Могура, гуцульської вишивки, визвольних змагань і головне – музей лісозаготівлі та сплаву лісу та інших.  об»єктів. Саме таким шляхом планується розвивати наш район. Такі вузли можна створити і в інших базових населених пунктах. Не важко підрахувати скільки створиться нових робочих місць і як зростуть доходи місцевих жителів.

     Надіємось, що в ході обговорення і погодження Стратегічного плану жителі району подадуть багато своїх пропозицій.

     Для розробки плану в першу чергу необхідно створити кадастр – класифікатор ресурсів району.

     Не менш важливо визначити джерела фінансування. Тут також потрібна класифікація витрат. Згідно світового досвіду, зокрема, американського регіонального планування (програма розвитку Апалачських гір) держава бере на себе інфраструктурні витрати. Перше – автодорожне будівництво, друге - районні програми розвитку. Решта коштів можуть поступати з місцевих бюджетів, інвестицій, спеціальних фондів, міжнародних програм. (лише одна плотинна гідроелектростанція здатна дати до місцевого бюджету більше міліона грмвень в рік). На нашу думку вже зараз доцільно починати роботу по створенню акціонерних товариств еколого-економічних вузлів.

     Великий об»єм роботи, що планується, потребує відповідної координації і управління. Цю функцію міг би виконувати Комітет стратегічного планування, до якого би увійшли представники владних структур та громадськості, науковці і спеціалісти, а також підприємці і фінансисти.

     Потрібно під цю роботу підвести і законодавчо-нормативну базу. В першу чергу необхідно домогтися повернення у власність громад пасовищ (полонин) і лісів, які при всіх державах перебували у громадській власності. Необхідно прийняти ряд нормативних актів з урегулювання питання природних екологічних монополій і можливість їх використання для поліпшення рівня життя гірського населення. Адже не можна допускати, щоб населення скорочувалось лише тому, що існує жорсткий природоохоронний режим. Нормативного врегулювання потребують питання вивозу сировини з гірських районів. Зокрема існуючого порядку продажу ділового лісу, сотні тисяч кубометрів якого вивозяться за межі району, а малі підприємства стоять без роботи. Потрібно, також, врегулювати стихійну грабіжницьку заготівлю грибів і дикоростучих, особливо лікарської сировини.

     В звіті Ініціативи Карпатського регіону (міжнародна організація) «Цілісне перспективне бачення Карпат» підкреслено, що завдання полягає в створенні довготривалої економічної вигоди для людей регіону, сприянні сталого використання багатих природних ресурсів шляхом, який принесе користь місцевому населенню. Для забезпечення майбутнього сталого розвитку необхідно розвивати такі ніціативи як програма розвитку екотуризму, використання відновних джерел енергії (енергії вітру, сонця, води) маркетинг місцевої продукції та послуг.

 

- 7 -

 

  «PS»  -  Підняті питання – не відкриття автора статті – це скоріше адаптація розроблених і впроваджених міжнародною спільнотою заходів стосовно розвитку гірських регіонів до умов конкретного району. І використання положень відповідних документів, цитат авторів публікацій не є плагіатом, навпаки – це підтримка висловлених ідей і пропозицій. Це спроба переходу від безконечних їх обговорень до реалізації.

 

 Керівник Верховинського центру

 дослідження і розвитку Гуцульщини.

 

Петро Пониполяк

 

11 жовтня 2019 р.

 

Категорія: Про Гуцульщину | Додав: Tall_Admin (03.12.2019)
Переглядів: 80 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0