Закарпатському гуцулу Олександру Маслянику вручили Міжнародну літературну премію імені Ірини Вільде

У переддень книжкового форуму у Львові відбулось вручення Міжнародної літературної премії імені Ірини Вільде. Авторитетне і поважне журі високо оцінило книгу новел і оповідань «Каміння на всіх» закарпатського гуцула, а нині львів’янина  Олександра Масляника, якому й було вручено міжнародну відзнаку.

Літературні критики у своїх рецензіях відзначили самобутність й новаторство прози, філософічність й лаконізм письма,  яскравість художнього стилю письменника Олександра Масляника. Високої відзнаки удостоєні також прозаїки Емил Андрєєв  з Болгарії та Володимир Бакуменко з Києва.

Письменник, публіцист, редактор і видавець Олександр Масляник родом з  Рахова.. В  оселі журналіста Івана Масляника. на лівому березі Тиси неодноразово гостювали майбутні класики української закарпатської літератури Іван Чендей, Михайло Томчаній, Андрій Патрус-Карпатський.

 У буремному 1990-му за рекомендацією Вячеслава Чорновола Олександра Масляника призначено  одним з керівників  газети «За вільну Україну», брав активну участь у формуванні та становленні  національно-демократичної преси. Працював генеральним директором Львівської обласної державної телерадіокомпанії, головним редактором обласної газети «Український шлях».  Нині - головний редактор журналу «Ґражда», газет «Центр Європи» і «Газета.ua».

Грунтовна публіцистика, есеї, прямі ефіри, творчі та технічні інновації – усі це стало своєрідною візитівкою журналіста і публіциста О. Масляника. Пише репортажі зі штаб-квартири НАТО в Брюсселі, з флавелів гамірного Ріо-де-Жанейро, з випаленого африканським сонцем міста Прая (Кабо-Верде), з острівних Порт-Блера (Андаманські острови) і Лас-Пальмаса (Канари), дорожні нотатки з Канади, Італії, Кіпру, Мальти, Бразилії, Польщі, Воєводини, Румунії, Словаччини, есеї з Ватикану, Тадж-Махалу та інших визначних планетарних духовних центрів. Багато  подорожує, побував на чотирьох континентах у 41-ій країні світу.  Автор численних нарисів, есеїв, статей  в  журналах, вітчизняних і зарубіжних ЗМІ.

Особлива пристрасть – гуцулознавство, провадить пошуково-дослідницьку роботу, публікує розлогі розвідки про Гуцульську республіку та Карпатську Україну.

У творчому доробку письменника і публіциста Олександра Маслянка –  книги художньої прози «Каміння на всіх» (2009), лірики «Згадай мене у вранішній молитві» (2011)  есеїв «Люди з Вавилону (2005), публіцистичних –  «Гуцульщина у Львові» (упорядник і загальна редакція, 2012), «Художники Закарпатської Гуцульщини» (2013), «Черемоша грають хвилі» (2013), «Сповідь душі» (2014, у співавторстві з Аделею Григорук), «На   крутозламі» (2016).

2010-го заснував власне видавництво «Тиса», вперше в Україні у повному обсязі видав дилогію  письменника-емігранта   Михайла Ломацького, повертає з небуття призабуті імена. 

Ніколи не прагнув високих звань і титулів, однак якось непомітно вони самі знайшли його: Заслужений журналіст України, удостоєний найвищої нагороди Національної спілки журналістів України – відзнаки «Золоте перо». В активі також –  відзнаки «Патріот Гуцульщини» і «Заслужений гуцул України», медаль «До 100-річчя від дня народження С. Бандери».

За книгу публіцистики, нарисів та есеїв «Люди з Вавилону» став лауреатом премії імені В. Чорновола.  Почесний громадянин міста Рахова. Це звання  вважає найвагомішим і  найціннішим   з-понад десятка отриманих нагород.

Осібно варто мовити про журнал «Ґражда»,  який Олександр Масляник редагує вже вісім років. Підготував до друку десятки чисел,  своїм найбільшим досягненням вважає те, що зумів зробити часопис виключно гуцульським – для гуцулів і про гуцулів. У найближчих планах – перевидання спільно з однодумцями п’ятитомної праці Володимира Шухевича «Гуцульщина»  і створення Великої Гуцульської Енциклопедії.

Вручив Міжнародну літературну премію імені Ірини Вільде Євген  Наахлік  — український літературознавець, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літератури імені Івана Франка НАН України разом з головою Національної спілки письменників України Михайлом Сидоржевським і головою Львівської обласної  письменницької  організації Ігорем Гургулою (на фото).                                                              

                                                                        Анна ГРАПЕНЮК