В Україні і на Буковині, 15 червня 2016 року, було урочисто відзначено 75-річчя від дня народження видатного українського кіномитця Івана Миколайчука. Відрадно відзначити, у родинній садибі Миколайчуків, що в мальовничому селі Чортория, Чернівецької області, відбулися офіційні урочистості під загальною назвою «На гостини до Івана». На подвір’ї Меморіальної хати-музею Івана Миколайчука виступили почесні гості свята: міністр культури України Євген Ніщук, дружина Івана Миколайчука – Марія Миколайчук та його сестра – Фрозина Грицюк, видатна українська актриса театру і кіно Лариса Кадочникова та видатний кінорежисер, учень Сергія Параджанова – Роман Балаян, владні керівники Чернівецької області. Серед гостей свята були також талановиті українські кіноактори Іван Гаврилюк і Валентина Ковальська, відомі українські кінознавці Сергій Тримач і Владислав Таранюк та багато інших знаних особистостей нашої країни. У цьому кіномистецькому святі на Буковині взяла участь численні делегації предсавників Верховинщинського та Вжниццького товариств «Гуцульщина», а також науковці Відділення «Гуцульщина» НДІУ. Учасники святкувань переконалися, що знаменитий кінофільм «Тіні забутих предків», за останні 50 років, справді став найкращою кінематографічною візитною карточкою Верховинщини, як самобутнього етнокультурного центру Гуцульського регіону України.
26 червня 2016 року у селі Верхній Ясенів (урочище «Запідок») Верховинського району відбудеться обласне свято «Полонинське літо – 2016». У програмі свята: запалення полонинської ватри, святкові полонинські дійства, виставка-ярмарок продукції, виробленої на полонинах, святковий концерт за участю мистецьких колективів регіону Гуцульщини та Прикарпаття, гуцульські розваги, розіграш святкової лотереї, народні гуляння.
Це свято демонструє пріоритети району у відродженні вівчарського господарства, літування на високогірних пасовищах, збереження та примноження матеріальної та духовної культури гуцулів.
В м.Надвірна 100-річну річницю від дня смерті Івана Франка активісти ГО "Рада старійшин Надвірнянщини і районне відділення Всеукраїнського товариства"Гуцульщина" вшанували пам'ять українського письменника, поета, публіциста, перекладача, ученого, громадського і політичного діяча,доктора філософії, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка покладанням квітів до пам'янника у Надвірнянському міському парку культури ,який носить його ім'я і помолилися за нього.
"Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини" в селі Криворівня знайомить гостей краю з етносоціальною системою Гуцульщини, його араїчними складовими: збиральництвом, мисливством і рибальством, пастушим полонинським господарством, дерев'яною архітектурою і будівництвом, гірськими лісорозробками та лісосплавом, керамікою, мосяжництвом, чинбарством, боднарством, та ін. На жаль, деякі з цих етносоціальних складових Гуцульських Карпат є історично втраченими. Два розділи музею характеризують події Першої та Другої світових війн. Дві світові війни на теренах Гуцульщини своїми масовими людськими жертвами, жахливими руйнуваннями вкрай негативно вплинули та докорінно погіршили стан соціально-економічного та культурно-духовного життя Гуцульщини, який досяг свого найбільшого розквіту 1914 року, саме перед початком Першої світової війни.
26 травня 2016 року у м. Рахові, на базі Карпатського біосферного заповідника, у рамках експедиції в Україну студентів та викладачів німецького університету сталого розвитку (м. Еберсвальде) та коледжу університету міста Рітл (Великобританія) і з нагоди 45-річчя прийняття міжурядової та міждисциплінарної Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» пройшов міжнародний науково-практичний семінар «Роль програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» у збереженні та вивченні природних та культурних цінностей Європи». У його роботі взяли участь науковці, керівники й спеціалісти природоохоронних установ та навчально-освітніх закладів, представники органів місцевого самоврядування, викладачі та студенти зарубіжних та українських вищих навчальних закладів.
Професор цього університету П’єр Ібіш детально зупинився на досвіді Німеччини з підготовки кадрів зі сталого розвитку для багатьох країн світу. Як член німецької урядової делегації на четвертому Світовому конгресі біосферних резерватів, який пройшов у березні ц. р. у Лімі (столиця Перу), зупинився також на лімському плані дій щодо стратегії МАБ ЮНЕСКО на найближчі 10 років та його значенні для українських біосферних резерватів.
Голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» виступив з доповіддю на тему «Використання можливостей програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» для стабілізації екологічної та соціально-економічної ситуації в депресивних гірських населених пунктах Гуцульщини».
Про різноманітні аспекти реалізації програми МАБ ЮНЕСКО ішлось і в доповідях та повідомленнях Петера Гобсона – професора коледжу університету міста Рітл (Великобританія) та українських ораторів – доцента Ужгородського національного університету Василя Чумака, директора Карпатського біосферного заповідника Миколи Рибака та керівників національних природних парків «Яворівський», «Гуцульщина», «Верховинський» Михайла Біляка, Василя Пророчука та Михайла Нечая, директора Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру Олександра Геревича, голови села Луги Рахівського району Марини Шемоти та інших.
