Музеєві історії міста належать славні сторінки становлення української державності, а у музеї Гуцульщини й Покуття міститься код самовпізнавальності гуцульсько-покутського етносу, починаючи від праісторії. Цей музей унікальний, бо тут зберігається не лише законсервоване минуле, а й проводиться жвава дослідницька робота, пише “Дзеркало Коломиї“.

У привітальному слові з нагоди поважного 90-річного ювілею влучно висловився владика Коломийсько-Чернівецької єпархіі УГКЦ Василь Івасюк, процитувавши слова митрополита Андрея Шептицького про те, що музеї не мають стояти на сторожі гробів, а бути учасниками національного відродження.

На ці теми й мовилося на науково-практичній конференції, у якій взяли участь українські та закордонні науковці, зокрема, з Польщі та Естонії.

Відзначено, власне, що завдання сучасного музею – не лише зберігати мертвих свідків минувшини, якими є безцінні давні раритети, а й на основі тих раритетів творити цінності сьогодення. Цим музей і займається.

Генеральний директор музею Ярослава Ткачук поставила музейну діяльність на новий щабель, запровадивши тут наукові дослідження, запрошуючи в ці стіни як відомих дослідників, так і початківців.

Не одна курсова, дипломна, кандидатська та докторська роботи задумувалися й творилися в стінах цього закладу. А що вже жоден турист не смів покинути Коломию, не побувавши у знаменитому музеї, – то це вже доконаний факт.

На урочистостях у Народному домі зі словами пошани до музею й музейних працівників виступало багато охочих, усіх годі перелічити – від науковців з-за кордону й держслужбовців до цінителів естетичних і духовних надбань нашого краю.

Виступали аматори сцени з автентичними співанками й танцями. Щедро роздавалися квіти, подарунки й грамоти. Особливо багато віншувань наслухалася господиня музею Ярослава Ткачук. Бо таки є за що.

Фото: Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК