|
З 20 по 30 травня цього року в м.Борша, проходив Міжнародний мистецький табір організований Фондом «Союз гуцулів Румунії» на чолі з головою фонду Василем Поповичем в партнерстві з Весільним агентством Аврамі - Бістріца-Несеуд та Туристичним кейтеринговим агентством Рущанська долина – с.Репедя, Марамороського повіту. Також до участі долучилися - Асоціація органів місцевого самоврядування регіону «Гуцульщина» на чолі з головою Асоціації Кікінчуком Я.М. та ГО Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» на чолі з головою товариства Стефлюком Д.П.
В Міжнародному мистецькому таборі взяли участь професійні художники з Румунії, України, Польщі, Угорщини та Молдови.
|
|
29 травня, гучні звуки трембіт, сопілок та флояр символічно сповістили про початок районного традиційного свята «Полонинська ватра». Чепурна і гостинна Путильщина, після дворічної перерви, щиро вітала учасників та гостей святкового дійства.
Свято розпочалось традиційно - символічним полонинським ходом. Урочистою ходою центральною вулицею селища пройшли представники крайової та районної влади, представники районів області, передовики сільськогосподарського господарства, сільських територіальних громад, гості свята. З головної сцени стадіону "Карпати" зі святом працівників сільського господарства району, жителів Путильщини, гостей привітали голова районної державної адміністрації Микола Савчук, голова районної ради Микола Шевчук, голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук, голова обласної ради Іван Мунтян, депутат української меншини у Румунському парламенті Іван Марочко, голова Всеукраїнського товариства Дмитро Стефлюк. Участь у святі також прийняли представники крайової виконавчої та представницької влади, делегації районів області, представники сусідньої Івано-Франківської, Закарпатської області, обласних та регіональних ЗМІ. |
|
Впродовж багатьох років найобдарованіші юні митці України змагаються за перемогу в цьому престижному Конкурсі, розкриваючи свої багатогранні таланти в образотворчому та декоративно – прикладному мистецтві. 20 травня ц.р. в місті Києві відбулося нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої». Учень 4-класу Путильської художньої школи Костянтин Григоряк нагороджений дипломом переможця Всеукраїнського конкурсу, а його викладач Тарас Ковальчук - Почесною грамотою Міністерства культури України. Нагороджені також отримали пам’ятні подарунки та каталоги переможців конкурсу. Після знагородження для переможців відбулася цікава екскурсія в Національному музеї Тараса Шевченка.
|
|
В м.Надвірна 100-річну річницю від дня смерті Івана Франка активісти ГО "Рада старійшин Надвірнянщини і районне відділення Всеукраїнського товариства"Гуцульщина" вшанували пам'ять українського письменника, поета, публіциста, перекладача, ученого, громадського і політичного діяча,доктора філософії, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка покладанням квітів до пам'янника у Надвірнянському міському парку культури ,який носить його ім'я і помолилися за нього.
У молодому віці Іван Фрако писав... |
|
|
Гуцульський бестселер "Дідо Иванчік" вийде у видавництві "Фоліо" Петро Шекерик-Доників - відомий гуцульський громадський діяч, збирач фольклорно-етнографічних матеріалів, самодіяльний актор, публіцист і письменник. Справжнім літературним шедевром Петра Шекерика-Дониківа є його роман «Дідо Иванчік», написаний у кінці 30-х років ХХ століття, в якому автор зображує життя гуцулів - духовний і матеріальний світ горян від давніх часів і аж до початку ХХ століття. З приходом радянської влади Петра Шекерика-Дониківа переслідували, перешкоджали йому писати, вилучили вже написану першу частину роману. І все ж автору вдалося дописати свій найбільший літературний твір, остання сторінка якого датована 20 квітня 1940 року. А через три тижні його заарештували. Сліди письменника загубились у Сибіру. За словами польського письменника Станіслава Вінценза, Петро Шекерик-Доників «був людиною талановитою, якщо не геніальною, і створив твір, який... буде гордістю саморідного письменства і пам’ятником старої мови, якому немає рівного...». У виданні збережено особливості авторської мови, правопису та пунктуації.