На запрошення генерального директора Національного музею Гуцульщини й Покуття ім. Й. Кобринського в м. Коломия Ярослави Ткачук, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк, директор Путильської художньої школи, заступник голови Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Тарас Ковальчук взяли участь в урочистостях, присвячених 90-річчю музею, яке відбулося 6-8 жовтня 2016 року. В рамках проведення урочистостей відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний контент. Музейна галузь. Історія, здобутки та перспективи». На ці теми й мовилося на науково-практичній конференції, у якій взяли участь українські та закордонні науковці, зокрема, з Польщі та Естонії. |
Поза сумнівом, монополія на туристів у Коломиї належить двом закладам – Національному музеєві Гуцульщини й Покуття ім. Кобринського й Музеєві історії міста Коломиї.
Музеєві історії міста належать славні сторінки становлення української державності, а у музеї Гуцульщини й Покуття міститься код самовпізнавальності гуцульсько-покутського етносу, починаючи від праісторії. Цей музей унікальний, бо тут зберігається не лише законсервоване минуле, а й проводиться жвава дослідницька робота, пише “Дзеркало Коломиї“. |
Інтерв’ю з головою Всеукраінського Товариства "Гуцульщина"Дмитром Стефлюком. Сьогодення і перспективи діяльності товариства крізь призму життя мешканців гірських населених пунктів. Автор -Іван Харук. Тривалість телепередачі-30 хвилин
|
Ця подія не претендувала на значущість, про неї не обмовився у стрічках новин жоден місцевий інтернетресурс, однак набула несподіваного розголосу.о.Августин Волошин Усе починалося доволі буденно й непретензійно: у Рахівській міській раді тривали громадські слухання щодо перейменування в рамках декомунізації кількох вулиць. Коли ж пролунала пропозиція Партизанську назвати іменем Августина Волошина, слово взяв депутат Василь Гейніш – підприємець, в минулому вчитель музики, який до цього не був поміченим у ґрунтовних наукових дискусіях й ніколи не вирізнявся особливим інтелектом. Те, що мовив далі цей обранець місцевої громади, викликало у присутніх справжній шок. Без тіні сумніву, гнівно і категорично він звинуватив Героя України, Президента Карпатської України, отця-прелата Августина Волошина в усіх смертних гріхах, а саме: створення на Думині (гора біля Рахова – О.М.) концтабору для військовополонених, знищення тисячі (sic!) євреїв, вбивство мирного населення. Усе це підсилювалось хаотичною жестикуляцією, криком, він так захопився своїм виступом, що вже сам почав вірити у достовірність власної маячні. Як кажуть у таких випадках, Остапа понесло… |
Автор сюжету стежками фільму Анничка, Іван Харук, лауреат обласної премії імені Богдана Бойка за фільм "Незабуті тіні", член ради Івано-франківського міського товариста "Гуцульщина. |